Від усієї душі. Розмова з Батьківщиною
«Україно, рідненька ненько,
Дорогенька матусю моя!
Колоситься пшениця в полі –
Синє небо,безкрайнє роздолля…
Скільки горя ти знала в неволі,
Скільки болю стерпіла земля!
Україно, рідненька ненько,
Дорогенька матусю моя!» –
«Повертайся на Батьківщину,
Де б не був ти і де б не блукав…
Повертайся на Україну,
Повертайся, любий мій сину, не лукав!
Наша мова – дзвінка, солов’їна, –
Не цурайсь України, людино!
Кожна стежка веде нас до хати,
Там – калина, старенька вже мати,
Український наш хліб – у печі; І
молитва – свята, врочиста,
Наче зорі – тихі, пречисті, –
З вуст рідненьких прекрасно звучить!
Там – чудовий, затишний світ,
Де шанують батьківський рід».
Олена Рибачук