Обличчя козацької держави: як Батурин і Чернігів оживили історію Гетьманщини

Доба Гетьманщини часто здається пересічному українцю чимось далеким, складним і застиглим на сторінках шкільних підручників. Як подолати цю дистанцію часу? Національний заповідник «Гетьманська столиця» знайшов безпрограшний рецепт: перетворити історію з набору дат на галерею живих особистостей. Завдяки реалістичним восковим реконструкціям очільники козацької держави постають перед відвідувачами як реальні люди — зі своїм характером, поглядом та унікальними рисами.

Проте головний виклик для істориків полягав у іншому: артефакти тієї епохи сьогодні розпорошені по різних куточках України. Щоб зібрати цей історичний пазл у цілісну картину, музейники пішли на сміливий крок — об’єднали зусилля у масштабному партнерстві.

Символічний тандем: Батурин + Чернігів

Яскравим результатом цієї синергії став виставковий проєкт «Доба Гетьманщини в постатях». Це була не просто колаборація двох установ — НІКЗ «Гетьманська столиця» та НАІЗ «Чернігів стародавній», — а символічне об'єднання колишньої гетьманської столиці (Батурина) та потужного полкового центру (Чернігова).

Локацію для експозиції обрали з глибоким змістом — Чернігівський колегіум. Ця будівля, зведена на початку XVIII століття за сприяння гетьмана Івана Мазепи як перший вищий навчальний заклад Лівобережної України, колись кувала інтелектуальну еліту країни. Тож самі стіни колегіуму стали повноцінним учасником історичного наративу.

Зміна парадигми: від «жертви» до «державотворця»

Головний меседж виставки мав революційний для нашого суспільства характер. Музейники свідомо відмовилися від нав'язаного століттями образу України як вічної «жертви обставин». Натомість у центрі уваги опинилися перемоги, досягнення та державницький геній козацької еліти. Українські гетьмани та останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський постали як сильні європейські політики, що розбудовували інституції та творили власну політичну традицію. Мета була амбітною: щоб кожен відвідувач виходив із зали не з сумом, а з гордістю.

Музей без нудьги: інновації та інтерактив

Уперше чернігівська публіка побачила воскові фігури гетьманів у єдиному просторі з унікальними артефактами: автентичною зброєю, клейнодами, документами та предметами побуту. Експозиція не просто показувала речі, вона реконструювала життя — від тонкощів державного управління до повсякденних звичок козацької старшини.

Майже рік (із 21 листопада 2024-го до 16 листопада 2025 року) виставка функціонувала як потужний культурний хаб. Вона довела, що сучасний музей може бути драйвером інтелектуального життя, прийнявши дві великі міжнародні наукові конференції (присвячені Лазарю Барановичу та європейському контексту спадщини Русі-України).

Особливий ажіотаж виставка викликала у молоді завдяки інтерактивним фішкам:

• Квест «Приховані символи і таємниці»: діти вивчали державність через гру;
• Зона перевтілення: можливість «приміряти» козацький образ;
• Гетьманська канцелярія: гості власноруч писали універсали та скріплювали їх сургучними печатками.

Окрім розважальної складової, проєкт виконав важливу гуманітарну місію, долучившись до Національного тижня безбар’єрності із серією інклюзивних екскурсій.

Цифри, що вражають (попри виклики війни)

Працювати в умовах прикордонної Чернігівщини — це щоденний безпековий та організаційний виклик. Проте завдяки активній медіакампанії та роботі у соцмережах проєкт отримав колосальну підтримку.

Замість фіналу: історія триває

Виставка «Доба Гетьманщини в постатях» довела: коли музеї об’єднують зусилля, історія перестає бути сухою теорією. Вона стає живою, актуальною та зрозумілою.

Сьогодні воскові фігури гетьманів уже повернулися до рідного Батурина. Частина з них чекає на вас у новій експозиції «У діяннях гетьманів державність і закон» у стінах легендарного Будинку Генерального суду (Будинку Кочубея).

Завітайте до музеїв Національного заповідника «Гетьманська столиця» — туди, де минуле розмовляє з нами нарівні!

Будинок Генерального Суду (Будинок Кочубея). Національний заповідник «Гетьманська столиця». Батурин.2025р.

Чернігівський колегіум (XVII–XVIII ст.). Національний заповідник «Чернігів стародавній». Чернігів. 2016р.

Головна світлина: Виставка «Доба Гетьманщини у постатях». Національний заповідник «Чернігів стародавній». Чернігів. 2025 р.

Алла Батюк, наукова співробітниця НІКЗ «Гетьманська столиця»

Перша світлина: Виставка «У діяннях гетьманів державність і закон». Будинок Генерального суду (Будинок Кочубея)". Національний заповідник «Гетьманська столиця». Батурин.2026 р.