Зимою досить таки важливо мати доступне і надійне робоче взуття, яке підходить для різних видів робіт, особливо у сільській місцевості.
Навіть якщо сучасне взуття витісняє «старомодне» з вжитку, останнє все ще залишається популярним.
Нещодавно, під час відрядження у селище Ріпки, ми мали змогу поспілкуватися з майстрами, які займаються виготовленням взуття.
Микола Харин із Горностаївки протягом усього свого життя працював спочатку як електрик, а згодом дев'ятнадцять років очолював Будинок культури. Він каже, що пенсія у нього невелика, тому вимушений шукати додаткові засоби до існування. Опанувавши нове ремесло, тепер він шиє бурки, які, за можливості, продає у Ріпках.
— З матеріалами зараз складно, — зітхає Микола Никанорович. — До війни в Ріпках працювало приватне підприємство, яке виробляло ватин, але тепер воно зупинило роботу. На щастя, є магазини секонд-хенд, де іноді можна знайти щось відповідне, а інколи нам вдається отримати від людей шинельне сукно чи ватин.
Марія Оліфіренко працювала в Добрянському лісництві, спочатку в їдальні, а потім як лісорубка. Вона була частиною шестиосібної бригади, яка переважно займалася підсочуванням дерев ‒ виконували спеціальні надрізи на стовбурах під час їх вегетації. Неможливо порахувати, скільки дерев Марія Олексіївна обрізала за всі роки роботи. Її пенсія — «вражаюча»: аж дві тисячі сімсот двадцять гривень.
— Життя вимагає виживання, тому я змушена підробляти, — каже жінка з Добрянки. — Якщо вдасться щось продати, то хоча б на хліб зароблю, а іноді навіть цього не вистачає. Але зазначу, що люди зацікавлені в бурках, адже в селі потрібно в чомусь ходити.
Це взуття є відносно недорогим: бурки коштують від 300 грн, а калоші — від 250 грн. Тому, якщо вам потрібне зручне та практичне взуття, завітайте до селища Ріпки. Ваші ноги завжди будуть у теплі та сухості незалежно від погоди.
Цікавіше — у відео:
Сергій Кордик, фото Миколи Тищенка
