Які законодавчі зміни потрібні для надійного захисту прав споживачів фінансових послуг в Україні? Відповідь на це та інші важливі питання шукали регіональні журналісти — учасники зустрічі у Вінницькому прес-клубі, що відбулася 7 вересня.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак, експерт із захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Бурак і керівник юридичного напряму Проекту Тетяна Грищенко переконані, що на ситуацію вплине створення системи фінансового омбудсмена та надання регуляторам фінансового ринку додаткових повноважень . В результаті в нашій країні запрацює абсолютно нова система захисту прав споживачів фінансових послуг.
Закон «Про споживче кредитування», розроблений фахівцями Проекту, набув чинності в червні 2017-го. Проте з’ясувалося, що далеко не всі банки та небанківські фінансові установи виконують ті чи інші положення Закону. Причина – відсутність санкцій за порушення. Зокрема, попри заборону безпроцентних кредитів, кожен десятий знайдений рекламний матеріал розповідав, що кредит надається під 0% або близьку до нуля ставку. Крім того, в документах, що надаються клієнтам фінансових установ, не зазначається або неправильно вказується реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача (зокрема, не зазначаються комісії за видачу чи місячні комісії). Також поширеною залишається заборонена практика нав’язування страхових полісів, коли позичальники не мають права обрати страхову компанію.
Тому фахівці Проекту розробили ще два законопроекти, що можуть кардинально змінити ситуацію. Це законопроект № 8055 «Про установу фінансового омбудсмена» та № 2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг». Обидва законопроекти розроблені за підтримки експертів Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та внесені на розгляд Верховної Ради групою депутатів, що представляють різні політичні сили в Парламенті. Чому виникла потреба у двох нових законопроектах, які захищають права українців на ринку фінансових послуг?
— Закон України «Про споживче кредитування» був важливим кроком у вирішенні проблем у споживчому кредитуванні. Він заповнив багато прогалин, зокрема, встановив зобов’язання фінансових установ щодо чесної поведінки в рекламі, не вводити споживача в оману щодо «безкоштовних» кредитів, у прозорому розкритті інформації щодо умов кредитування, у повідомленні реальної вартості кредиту у вигляді стандартного письмового паспорту споживчого кредиту та вільний вибір страхових компаній. Закон заборонив вимагати укладення договору із конкретною страховою компанією. Має бути вибір із щонайменше 3-х страхових компаній або споживач має право обрати будь-яку установу самостійно. Однак, цей Закон не передбачав санкцій за його порушення, – пояснює пані Тетяна Бурак.
Серед причин існування недобросовісних практик — відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень. Наприклад, права накладати штрафи за порушення прав споживачів. На думку керівника юридичного напряму Проекту «Трансформація фінансового сектору» Тетяни Грищенко, ще одна причина в тому, що самі фінансові установи дуже повільно змінюють свої підходи до обслуговування клієнтів. Для того, щоб захистити українців, регулятори фінансового сектору мають отримати дієвий інструментарій для забезпечення «примусового» виконання законів. Зокрема, законопроект №2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» пропонує надати регуляторам фінансового ринку – Національному банку України та Нацкомфінпослуг необхідні інструменти правозастосування — перевірки, порушення справ, застосування санкцій та штрафів, тощо за порушення Закону та прав споживачів.
— Поки законопроект №2456-д не буде схвалений, регулятори не зможуть ефективно контролювати виконання фінансовими установами Закону «Про споживче кредитування» та іншого законодавства у сфері захисту споживачів фінансових послуг», — вважає Тетяна Грищенко. Окрім цього є пропозиція запровадити абсолютно новий механізм вирішення спорів, які виникають між громадянами та фінансовими установами — створити установу фінансового омбудсмена, що передбачає законопроект № 8055. На думку експертів, це забезпечить новий рівень захисту прав споживачів фінансових послуг та надасть їм неупереджений механізм швидкого вирішення спорів з фінансовими установами.
Насамперед, фінансовий омбудсмен буде намагатися здійснити медіацію — примирити сторони спору. Така процедура у країнах ЄС є успішною в 60-70% випадків. У разі неможливості досягти примирення, фінансовий омбудсмен буде приймати скарги громадян, розглядати спір і приймати незалежне рішення. Звертатися до фінансового омбудсмена зможуть виключно фізичні особи, але жоден споживач не буде обмежений у конституційному праві звернутися до суду на будь-якому з етапів вирішення спору. Передбачається, що рішення омбудсменом будуть прийматися досить швидко – в строк до 60 днів. Для порівняння: в українських судах справи можуть розглядатися кілька років.
Експерт Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Бурак підкреслює:
— Законопроект №8055 передбачає такий алгоритм призначення фінансового омбудсмена, який дозволить йому бути максимально незалежним.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак навів приклад з досвіду Вірменії, де служба фінансового омбудсмену працює вже 9 років. 60-90 % прийнятих спірних рішень там не оскаржуються. На думку Р.Демчака, прийняття законопроекту №8055 дозволить якісно покращити рівень захисту прав споживачів фінансових послуг та відповідно — підвищити довіру споживачів до фінансового ринку та його інструментів.
«Від прозорості правил, прогнозованості практик роботи виграють обидві сторони – і фінансові установи, і споживачі», – підсумував пан Демчак.
В контексті. Мета Проекту «Трансформація фінансового сектору» – допомогти перетворити фінансовий сектор України на прозору, справедливу та диверсифіковану систему, яка підтримує підприємства всіх розмірів та слугує потребам людей, підвищуючи довіру населення до фінансової системи України.
