Національний заповідник «Гетьманська столиця» на кожному етапі свого розвитку втілював сміливі та амбітні проєкти. Його науковий колектив системно досліджує історичну, археографічну та етнографічну спадщину українського народу, спеціалізуючись на добі козацтва та Гетьманщини. Проте потреба мати власну трибуну для діалогу з суспільством виникла ще на зорі створення закладу над Сеймом. Натхненні прикладом колег із глухівського «Соборного майдану», батуринці зважилися на заснування власного друкованого органу.
Так усе починалося: від ідеї до першого випуску
У 2006 році дирекція заповідника ухвалила остаточне рішення. Назву майбутнього часопису обирали колегіально: на внутрішньому конкурсі перемогла пропозиція Марини Герасько — «Слово “Гетьманської столиці”». Вже 28 липня 2006 року видання офіційно зареєстрували в управлінні юстиції Чернігівської ОДА.
Газету створювали передусім для популяризації унікальної історії Батурина та найсвіжіших розвідок науковців. Вона мала стати майданчиком для обміну знаннями та патріотичного виховання молоді. Безкоштовні примірники часопису швидко знаходили своїх читачів серед місцевих жителів, відвідувачів заповідника, педагогів та школярів, розходилися бібліотеками України.
Люди, які творять історію
За два десятиліття існування видання змінювалися обличчя в редакційній колегії, приходили нові автори, але серцем і душею газети залишалася її незмінна редакторка — заступниця генерального директора з наукової роботи Любов Кіяшко. Разом із нею над випусками у різні часи працювала велика когорта відданих справі фахівців: В’ячеслав Бондаренко, Людмила Онопа, Наталія Сердюк, Оксана Новік, Ірина Матущак, Наталія Сушко, Юлія Блажко, Марина Герасько, Тетяна Оксінь, Костянтин Лелюх, Сергій Зозуля, Тетяна Кербут та Анастасія Нікітіна. Сьогодні ж цю естафету тримають Наталія Саєнко, Наталія Сушко, Руслана Огієвська та Ірина Паламарюк.
Гортаючи підшивки, неможливо не помітити еволюцію нашого «дітища». Газета зростала разом із заповідником, стаючи глибшою та змістовнішою. На її шпальтах співіснують десятки наукових та просвітницьких рубрик — від суто академічного «Батурина археологічного» до чуттєвої «Поетичної вітальні» та дитячих «Казок Батуринського краю». Останні десять років часопис також є трибуною для творчості юних талантів конкурсу «РОЗУМфест».
За всю історію вийшло 114 номерів, зокрема три особливі тематичні випуски, присвячені ветеранам Другої світової війни (2010 р.), ювілею музейної справи в Батурині (2015 р.) та сторіччю першого батуринського музею разом із 250-річчям видатного бджоляра Петра Прокоповича (2025 р.). Газету тепло сприйняли і професіонали: у 2011 році вона здобула перемогу на Міжнародному фестивалі журналістів «Золотий передзвін Придесення», а відомий київський видавець Борис Логінов свого часу зазначив, що за рівнем змісту батуринський часопис випередив чимало столичних видань.
Попри виклики війни
Навіть сьогодні, в умовах жорстокої війни за незалежність України, коли фінансування закладу зазнало значних труднощів, газета продовжує жити. Вона виходить на офіційному сайті заповідника, її ранні номери зберігаються в Електронній бібліотеці «Культура України», а паперовий наклад у 100 примірників стабільно друкується у надійних партнерів — ПП «Лисенко М.М.» у Ніжині.
Щиро вітаємо дирекцію заповідника, редакційну колегію, авторів та відданих читачів із прекрасним 20-річним ювілеєм газети! Бажаємо творчого неспокою, нових відкриттів та якнайшвидшої нашої спільної Перемоги, новину про яку ми мріємо надрукувати на першій шпальті!
Наталія Сердюк,
молодша наукова співробітниця Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
