17 червня Короп жив особливим настроєм – у селищі відбувся обрядовий фестиваль української весільної пісні та презентація книги «Покорно прошу». Це була не просто культурна подія, а теплий і щирий діалог поколінь, у якому ожили голоси предків і відчуття нашої ідентичності.
Авторка збірки – Ганна Іванівна Сушко, Заслужений працівник культури України, уродженка мальовничої Пустої Греблі. Її життєвий шлях – це дорога служіння традиції. Від 1969 року, коли вона очолила сільський клуб, і до сьогодні, ведучи гурток «Ласкавець» у Центрі дитячої та юнацької творчості, Ганна Іванівна невтомно плекала народну пісню, передаючи її дітям і молоді.
Книга «Покорно прошу» – результат багаторічної праці та любові. У ній зібрано 215 автентичних весільних пісень села Пуста Гребля, які відтворюють давній обряд у всій його красі. Назва збірки відсилає до ніжної традиції: молода тричі вклонялась і промовляла: «Просили батько й мати і я прошу, приходьте до нас на весілля, покорно прошу!».
Особливість книги – QR-коди, що дозволяють почути живе звучання старовинних мотивів. Минуле тут поєднується із сучасністю, а пісня стає мостом між часами. Недарма ця праця вже отримала високе визнання – у жовтні 2025 року Ганна Іванівна стала лауреаткою премії імені Василя Нікітіна в номінації «Краєзнавство».
Фестиваль у Коропі пройшов на одному диханні. Свої виступи дарували колективи «Ласкавець», «Джерело» з Атюші, творчі гурти з Шабалинового, Нехаївки, Риботина, а також гості з Кролевця – колектив «Жива традиція». Усі вони отримали подяки від відділу культури і туризму, а глядачі – безцінний дарунок: відчуття, ніби побували на справжньому українському весіллі.
Голова громади Володимир Куніцин підкреслив: сьогодні, коли війна точиться за нашу ідентичність, збереження традицій є критично важливим. Адже саме вони дають нам силу бути собою.
Звучали слова вдячності від начальника відділу культури Сергія Семенова, директора Центру дитячої та юнацької творчості Олени Куніциної, керівників закладів культури та освіти. Усі вони сходилися в одному: завдяки невтомному серцю Ганни Іванівни весільна пісня її рідного села продовжує жити й звучати на великих сценах.
Фестиваль мав і благодійну мету – учасники та глядачі могли задонатити на потреби ЗСУ. Тож ця подія стала не лише святом культури, а й проявом єдності та підтримки.
«Дякуємо нашій берегині за цей скарб. Хай весільна пісня з Пуста Греблі звучить у серцях і пам’яті майбутніх поколінь», — зазначили у Коропській селищній раді.
