Президент, спікер і Прем’єр винні мені 3 тисячі гривень і ще понад мільярд — сотням тисяч пенсіонерів.
2015 року, починаючи від 1 квітня, держава в особі Пенсійного фонду забирала, урізала в мене, як і в сотень тисяч пенсіонерів, 15 відсотків пенсії. Конкретно: з моєї не такої й великої пенсії у 2500 гривень забирали, недоплачували десь по 350 гривень щомісяця.
Це робилося згідно з ухваленим Верховною Радою 2 березня 2015 року Законом №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Закон цей був ухвалений у руслі прийнятих в передноворіччя 2015-го нового Державного бюджету і змін до Податкового кодексу. І бюджет, і ці зміни стали черговим наступом на життєвий рівень людей, адже суть обох головних фінансових документів держави була одна — урізати на простих людях.
На продовження цього урізання і був ухвалений отой березневий закон щодо пенсій. Мотивація у влади і в грудні, і в березні була стара й нудна — економічна криза, якій, схоже, нема кінця. Та ще плюс демагогічно кивали на війну.
Основним урізальним моментом цього закону стало те, що держава вирішила відбирати 15 відсотків пенсії у працюючих пенсіонерів (окрім інвалідів І і ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, учасників бойових дій). 15 відсотків пенсії забиралося в тих, у кого вона перевищувала півтора прожиткових мінімуми — 1423 грн 50 коп. У працюючих пенсіонерів-державних службовців пенсія забиралася повністю.
Це урізання пенсій було введено законом тимчасово — від 1 квітня 2015-ого по 1 січня 2016 року, тобто до кінця року.
Потрапив і я під ці побори. За рік влада обібрала мене більш як на 3 тисячі гривень.
Що ж у цілому по країні? Без урахування даних по окупованому Криму, а також районах Луганської та Донецької областей, непідконтрольних українській владі, на початок 2015 року на обліку в Пенсійному фонді України перебувало 12 млн 147,2 тис. пенсіонерів із середнім розміром пенсії 1581,54 грн. З них 2 666 242 — працюючі пенсіонери.
Названі зміни в законодавстві, тобто урізання пенсій, торкнулися 700 тисяч пенсіонерів. Орієнтовний економічний ефект від цих новацій у 2015 році склав 1,3 млрд грн. Це десь 50 мільйонів доларів — скажіть, чи велика це сума для наших олігархів? Але ось зібрали, з миру по нитці, на бідність держави.
Торік я вже писав і повторю: це пограбування людей. Якщо в нас нема заборони законом працювати пенсіонерам, і в багатьох ситуаціях їх робота потрібна ( не марно ж їх працює понад 2,5 мільйона!) , якщо людина справляється з роботою, вона заробила свою зарплату? Однозначно. Якщо людина заробила пенсію всім трудовим життям, вона має її отримувати? Безперечно. Тому мотивація, що держава бідна і в бюджеті нема коштів, — від лукавого, бо цю мотивацію слід не перекладати на людей, а якраз переадресувати нездарному уряду.
Звісно, закони про побори ухвалював парламент і підписував президент. Але подає такі законопроекти уряд, і саме на догоду такому уряду вони ухвалюються й підписуються. Відтак, кожен громадянин України, обібраний законами-поборами, має право подати до суду на громадян Яценюка, Гройсмана, Порошенка, чиї підписи стоять під подібними законопроектами й законами. За порушення Конституції України. Насамперед статті 22, яка гласить:
«Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані».
Якщо хтось скаже, що побори чинилися на підставі закону, ухваленого парламентом, то ось маємо наступне положення цієї ж статті Конституції України:
«При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Або наяву порушення ось цього положення Конституції:
«Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом».
Де рішення суду про конфіскацію коштів у сотень тисяч працюючих пенсіонерів?
Є ще й стаття 56, згідно з якою кожен громадянин «має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями влади». Є ще стаття 64 про недопустимість обмеження прав і свобод громадянина, крім випадків, передбачених Конституцією. І далі в цій статті сказано, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, які в нас, до того ж, офіційновідсутні, не можуть бути обмежені права і свободи, вказані аж у 18-ти статтях Конституції, в тому числі у згаданій 56-ій.
Для продовження урізання пенсій треба було знову внести зміну до закону. А будь-яка зміна до закону, навіть в одне слово чи речення, вноситься винятково ухваленням нового закону. Звичайно, в нашому парламентському хаосі закони ухвалюються «пачками», не читаючи . Але все ж, здається, не було чути, щоб Верховна Рада ухвалила новий закон про нові побори.
І ось щойно пенсію за січень я отримав знову урізаною.. Чесно кажучи, працюючі пенсіонери в більшості й сумнівалися, що обрізання дійсно буде лише до кінця року. Звиклі до безсоромних поборів, люди звично чекали гіршого. І все ж, щоб отак нахабно?..
Виявляється, цього разу побори було внесено уже в Державний бюджет 2016-го року...Це той, що депутати приймають ночами, не читаючи. Знову 15 відсотків урізання пенсії з усіх працюючих пенсіонерів і забрано всю пенсію у держслужбовців.
Чи знайдеться якийсь український суд, який постановив би, щоб підписанти таких законопроектів і законів громадяни Порошенко, Гройсман і Яценюк внесли в бюджет, до Пенсійного фонду, оті пограбовані у пенсіонерів 1,3 мільярда гривень? Щоб повернути ці кошти обібраним людям. До речі. цього року в бюджет цим урізанням планується «наторгувати» вже 3,2 мільярда гривень. .Втім, перша цифра, як було сказано, — це всього 50 мільйонів доларів, але навіть і друга — це лише 128 мільйонів . Суми, цілком можливо, доступні для наших небідних президента, спікера і прем’єра.
Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо» (м.Чернігів)
