У долонях любові завжди тепліше, ніж у будь-якій зимі. Про це йдеться в поетичному творі Сергія Дзюби «Пісня про чудодійні долоні Снігуроньки Тетянки». Днями вірш поета став піснею.
У цьому вірші (та й пісні теж) відчувається ніжність і теплий подих справжнього кохання. Автор говорить не про гучні пристрасті, а про тиху, щиру зустріч двох сердець. «Я до Тебе прийду від віршів – у долонях зігрію душу» — це образ, який одразу викликає довіру: поет приходить не з подарунками чи обіцянками, а з теплом власної душі.
Є в цих рядках і легкий сум, бо «казка з сумним фіналом» усе ж таки залишається казкою — чистою, дитячою, світлою. Навіть якщо вона закінчиться не так, як хотілося б, її цінність у тому, що вона була.
Поет грайливо згадує про «Дідів Морозів» і «Новий рік за тином», але це лише фон. Головне — момент зустрічі, коли «раптом серце Твоє зустріну». І саме ця несподівана зустріч стає кульмінацією вірша: вона дарує відчуття радості й надії, навіть серед зимових снігів.
Таким чином, вірш Сергія Дзюби — це щира сповідь про кохання, яке зігріває навіть тоді, коли навколо холодно. Він нагадує нам, що справжні почуття завжди залишаються живими, незалежно від пори року чи життєвих обставин.
Та якби там не було, а казка з сумним фіналом все одно лишається казкою…
Читав вірш поета Сергій Кордик
«Пісня про чудодійні долоні Снігуроньки Тетянки»
Слова і музика Сергія Дзюби
Я до Тебе прийду від віршів –
У долонях зігрію душу!
А все інше сніги допишуть –
Хтось словечко тепер не зрушить.
Тільки б пальчики упізнали –
Так бальзамово, українно…
Хай ця казка з сумним фіналом –
Все одно вона, мов дитина.
Хай ревнують Діди Морози,
І уже Новий рік за тином, –
У солодкій земній знемозі
Раптом серце Твоє зустріну.
