У глибині лісу чернігівського прикордоння, де сонце пробивається крізь зелену завісу гілок, раптом відкривається таємниця — великий табун оленів.
Вони рухаються тихо, майже невидимо, зливаючись із корою дерев і тінями гущавини. Дорослі — величні й обережні, дитинчата — допитливі й грайливі, але всі разом вони творять єдину мелодію життя, що звучить у ритмі кроків і подихів природи.
Цей кадр — мов подих самої Чернігівщини: земля, яка береже своїх мешканців, дарує їм прихисток і силу. Ліс стає храмом, де кожен рух оленя — молитва про мир і продовження роду. І ми, люди, лише випадкові свідки цієї гармонії, яку варто берегти й пам’ятати.
Олег Погоський, спеціально для видання bilahata.net
Відео автора
