Витік конфіденційної інформації: як захистити особисті (корпоративні) дані, службові відомості та зберегти кібергігієну.
Інтерв’ю з керівником 9-го відділу Управління протидії кіберзлочинам у місті Києві, майором поліції Ігорем Чепурою.
– Пане Ігорю, чому сьогодні питання захисту конфіденційної інформації є настільки актуальним?
– У сучасному світі інформація стала одним із найцінніших ресурсів. Персональні дані громадян, службова документація, фінансові відомості та внутрішня інформація організацій потребують надійного захисту. Водночас розвиток цифрових технологій створює нові можливості не лише для роботи, а й для злочинців, які постійно шукають шляхи отримання доступу до конфіденційних даних.
– Багато хто вважає, що витоки інформації відбуваються виключно через хакерські атаки. Чи це так?
– Ні, це поширена помилка. Насправді досить часто причиною витоку стає людський фактор. Працівники можуть ненавмисно розголошувати інформацію через необережність, використання слабких паролів, пересилання документів стороннім особам або обговорення службових питань у невідповідних умовах. Саме тому інформаційна безпека залежить не лише від технічних засобів захисту, а й від відповідальності кожного співробітника.
– Які основні загрози витоку інформації сьогодні є найбільш поширеними?
– Насамперед це викрадення персональних даних. Зловмисники можуть отримувати доступ до телефонних номерів, адрес проживання, паспортних чи банківських даних і надалі використовувати їх для шахрайства або викрадення облікових записів.
Ще одна серйозна загроза – розголошення службової та корпоративної інформації. Передавання внутрішніх документів, фінансових звітів або службового листування стороннім особам може завдати значної шкоди організації.
Також дедалі частіше злочинці використовують методи соціальної інженерії. Вони можуть представлятися керівниками, працівниками банків чи державних установ і шляхом психологічного впливу виманювати конфіденційні дані.
Окрім цього, ризики створюють слабкі паролі, застаріле програмне забезпечення, незахищені мережі, а також необережне використання месенджерів і соціальних мереж.
– Як організаціям та працівникам ефективно захистити себе від таких загроз?
– Насамперед необхідно використовувати складні та унікальні паролі для кожного облікового запису, а також впроваджувати багатофакторну автентифікацію.
Не менш важливо не передавати стороннім особам паролі, коди підтвердження чи іншу конфіденційну інформацію. Перед наданням будь-яких даних слід переконатися в особі співрозмовника та законності його запиту.
Організаціям варто контролювати доступ до документів, надавати працівникам лише той обсяг інформації, який необхідний для виконання службових обов’язків, а також регулярно оновлювати програмне забезпечення та використовувати лише перевірені програми.
– Наскільки небезпечними можуть бути месенджери та соціальні мережі?
– Самі по собі вони не становлять загрози, але їх неправильне використання може призвести до серйозних наслідків. Наприклад, пересилання службових документів через особисті акаунти, публікація фотографій робочого місця, екранів комп’ютерів або внутрішніх документів нерідко стає джерелом витоку інформації. Тому слід уважно ставитися до будь-яких матеріалів, які публікуються чи пересилаються через цифрові платформи.
– Чи потрібно проводити спеціальне навчання працівників з питань інформаційної безпеки?
– Безумовно. Працівники мають вміти розпізнавати фішингові листи, підозрілі повідомлення, шахрайські дзвінки та інші методи обману. Таке навчання повинно бути регулярним і максимально наближеним до реальних ситуацій. Поінформований працівник є одним із найефективніших елементів системи захисту інформації.
– Що робити, якщо витік інформації вже стався?
– У жодному разі не варто приховувати такий інцидент. Необхідно негайно повідомити керівника та відповідального за інформаційну безпеку. Якщо є можливість, потрібно заблокувати скомпрометовані облікові записи та змінити паролі з безпечного пристрою.
Також важливо зберегти всі можливі докази: підозрілі листи, повідомлення чи інші матеріали, які можуть допомогти встановити обставини події. Після цього слід обмежити доступ до скомпрометованої інформації, провести перевірку та за необхідності звернутися до правоохоронних органів.
– Яке головне правило інформаційної безпеки Ви б порадили пам’ятати кожному працівнику?
– Насамперед потрібно усвідомлювати особисту відповідальність за інформацію, з якою працюєш. Сьогодні зловмисники дедалі частіше використовують не лише технічні засоби, а й психологічні маніпуляції. Тому важливо завжди перевіряти запити на отримання інформації, захищати робочі пристрої та не розголошувати відомості з обмеженим доступом.
Безпека починається не лише з технологій. Вона починається з дисципліни, уважності та відповідального ставлення кожної людини до своїх обов’язків.
Розпитував про інформаційну безпеку Сергій Вітер





