…І знову вона летіла в якомусь дивному темному лабіринті, і не було йому ані кінця, ані краю. Їй було нічим дихати — щось важке здавило груди; вона судомно ковтала залишки повітря…
- Читати далі -Як мавпа викрала паспорт і не тільки його
Ця потішна історія трапилася у віддаленому 1989-му році в сонячній Абхазії. Після Чорнобиля хлопців з брудної області відвозили на оздоровлення до моря. Мене направили керуючою такої групи діток в Гагри.
- Читати далі -Секрет діда Олекси. Бувальщина
Уїдливе вуличне прізвизько Резік приліпилось до діда Олексія, мов непроханий кусючий ґедзь у Петрівку. Може через те, що завзятий мисливець ще до війни на полюванні часто «промазував», стріляючи зі своєї старої, допотопної берданки. А купити нову двоствольну рушницю не було статків...
- Читати далі -Українець по прізвищу — «хохол» по натурі
Наприкінці минулого літа зустрів знайомого. Колишній секретар компартії одного із районів нашої області. Зупинився, привітався за руку... Що сталося? Розговорилися. Се та те. Я примітив в його очах пожвавлення. Нарешті він не втримався: «А ти тоді вгадав, що син мого приятеля збанкрутує через два роки. Так і сталося».
- Читати далі -Я хочу вам розповісти. З армійського життя
Мої університети. Чергова й цікава історія про Радянську Армію з «людським обличчям» Анатолія ПОКРИШНЯ з Чернігова.
- Читати далі -Соняшник із Криму, або Щастя у кожного своє
Чи ж насправді вона його кохала? Хто зна? Однак воду поварити вміла. Чи скаже щось хлопець не так, чи ще через якусь дрібницю, красуня вмить надувала губки, розверталась на всі сто вісімдесят градусів і йшла собі геть, гордовито задравши свого чепурненького носика. А він – слідом, мало не кланяється, щоб пробачила, не завжди і розуміючи, […]
- Читати далі -Сьогодення. Загублені в чернігівських лісах
Село Тонка. Вулиця Тонка. Будинок № 1. Все. Більше будинків у селі немає. А єдина жителька цього села на Менщині — Тетяна Антонівна Силка... По правді кажучи, ми в це село потрапили випадково — заблукали на шляхах Менського району.
- Читати далі -Ах, ти – совіцька курва!?
Ще й сьогодні спадкоємці чиновників і наглядачів Союзу-ГУЛАГу не визнають вояків УПА істинними борцями за незалежну Україну… Не залишається іншого виходу, як взяти в руки батоги, вила, ломи та всім миром, громадою очистити Вітчизну від сатанисько-путінського духу.
- Читати далі -Прогноз погоди і… КПРС
Не одного разу я чув від діда і матері, що зернові потрібно убрати до Спаса, картоплю — до Другої Пречисти, а все інше — до Покрови. На мої запитання (чого до Покрови ?) завжди чув — бо так говорили старі люди.
- Читати далі -Розлучні хобі. Реальні випадки з життя
Хобі — це така штука, яка може наповнити життя змістом, подарувати щастя, натовп друзів, зробити мільйонером, і одночасно тут криється загроза для міжособистісних стосунків. Днями почула чергову історію про те, як хобі стало причиною розлучення.
- Читати далі -Який двір — такий тин, який батько ? такий син
На суді вона довела, що невістка — погана мати. Дитя кинула заради коханця! Олег покрутився якийсь час у селі та й поїхав на заробітки до Росії. Залишилась Поля з бабусею… Читайте далі ? в бувальщині.
- Читати далі -Свій хрест вона покірно несе сама
Перший вересневий день. У лісосмузі попід білокорими ще зеленими березами у прижухлій траві, присипаній золотими червінцями зрідка опалого листя, невисока кругленька жіночка старанно зрізує гриби й обережно складає їх у чималу сумку.
- Читати далі -Примарне кохання. Життєва сповідь
Вона сиділа на стільці біля столу і до болю стискала в обох руках дві речі, які саме в цю хвилину мають врятувати її від пекучого душевного болю. В одній руці тримала мобільний телефон, який так уперто не хотів дзвонити, а в іншій — білесенькі, вологі від поту пігулки, які ще впертіше, ніж телефон, не хотіли […]
- Читати далі -Ємуранчик і Дружбан. Про вірну дружбу собаки і його господаря
Пес врятував хлопця. Коли йому притисло бетонною глибою руку й не було можливості її звільнити, то за наказом юнака пес перегриз оту, як мовиться, останню жилу, зализав рану…
- Читати далі -Скільки житиму — стільки любитиму
Алла втретє збирається заміж. У сорок чотири роки. Подруги обережно запитують «Чи не боїшся? Адже стільки разів обпікалась з тими замужками». Добре, що діти не питають подібного, ставляться до матері з розумінням. А що там боятися? Це ж як в анекдоті: перший раз страшно, а потім – як по маслу. Бог дав життя для любові, […]
- Читати далі -Лихо пережите змалечку. Відверта сповідь «неучасника» війни
Можна лише уявити, що пережила ця маленька, кволого здоров’я жінка…, а вдома, за 12 км звідси, у холодній кімнаті сидять біля віконця її маленькі діти і дружно ревуть: «Ма-м-о-о-о…»…
- Читати далі -Як циганка передбачала, так і сталося
Одного разу я роздивлялась начиння маленької дерев’яної скриньки моєї тітоньки Дарини (на жаль, вже покійної). Чого там тільки не було! Ґудзики, стрічки, кольорові нитки, намистинки, гачки, шпильки, клаптики тканин і... багато чого іншого.
- Читати далі -Повернення з того світу. В українському селі на Чернігівщині живуть американці
В українському селі на Чернігівщині живуть американці з російським прізвищем. Село це Журавка у Варвинському районі. Американцями ж Харитонових називають. Чому? Бо Микола Харитонов народився в Перу, а його брат Олександр — в Аргентині…
- Читати далі -Добрі люди. Записки роззяви
Учора мені вчергове повернули гаманець. Знайшла його, повернула (з усім «безцінним» вмістом) працівниця Чернігівського обласного палацу дітей та юнацтва. Мою пропозицію надати їй грошову винагороду жінка відхилила, сказавши, що їй чужого не треба.
- Читати далі -Собака Дашка, кицька Ляля і баба Галя. Зворушлива бувальщина
Слухаючи цю мудру, 92-річну добру душею жінку, я зрозуміла, що все своє життя вона живе за правилом: якщо зможеш – допоможи хоч одній живій душі. Можливо, саме в цьому криється секрет її довголіття: думати не лише про себе, бути потрібним не лише собі. Це зрозуміла я, слухаючи зворушливу історію про її вірних друзів, братів наших […]
- Читати далі -
