Максим Протопопов, керівник невеликого фермерського господарства в Івано-Франківській області, давно прагне розширити свої площі. Наразі він обробляє 150 гектарів, здебільшого взятих в оренду. Господарство розвивається, вирощує зернові та бобові, інвестує в техніку. Проте коли мова заходить про купівлю землі, постає ключове питання – де взяти гроші і як встигнути вчасно оформити угоду?
Проблема: землю продають швидко, а гроші вже потрібні
Максим Протопопов не вперше стикається з ситуацією, коли пайовик приходить із терміновою пропозицією продати ділянку. Але фермер не завжди може оперативно зібрати необхідну суму – кошти здебільшого перебувають в обороті. Допомога друзів чи родичів не завжди можлива: або вона несуттєва, або надається не надто швидко. І хоча господарству в такий спосіб вдалося викупити кілька ділянок, більшість шансів було втрачено.
«Поки шукаєш гроші – земля вже в іншого покупця, – зізнається фермер. – І добре, якщо новий власник залишає нам ділянку в оренді. А якщо ні – це втрата і для виробництва, і для майбутнього нашого господарства».
Рішення є: банківський кредит із гарантією
З 2024 року в Україні запрацював Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Його завдання – спростити малим агровиробникам доступ до фінансування, зокрема для купівлі землі.
Максим Протопопов вже скористався цією можливістю – отримав у банку 1 млн гривень на посівну під гарантію Фонду. Кредит дозволив вчасно закупити засоби захисту рослин і добрива.
«У нас був місяць до старту посівної. Завдяки співпраці з банком і Фондом ми встигли оформити все до старту робіт», – каже Максим Протопопов.
Що Фонд дає фермеру?
· Покриває до 50% суми кредиту для банку – навіть якщо фермер не має застави.
· Працює лише з малими господарствами, які мають земельний банк до 500 гектарів – перевага саме для таких агровиробників, як Максим Протопопов.
· Підтримує не лише фінансування обігових коштів та інвестиційні потреби, але й купівлю землі, що є ключовим моментом для збереження агробізнесу.
Водночас наразі триває обговорення можливості підвищення відсотку покриття гарантією – щоб зробити фінансування ще доступнішим для малих фермерів і розширити їхні можливості, зокрема для придбання землі.
То чому кредити не використовують для купівлі землі?
Парадокс полягає в тому, що навіть із гарантією Фонду кредит на купівлю землі фермери не оформлюють. Причини – надто тривалі банківські процедури і високі вимоги до застави, яку складно надати в момент прийняття рішення.
«Один гектар у нас може коштувати понад 3 тис. доларів. За рік отримуємо до п’яти пропозицій щодо викупу паїв. Але часу – обмаль. І поки банк усе перевірить, землю викуповує хтось інший», – пояснює фермер.
Що можна змінити: кредитна лінія «під покупку»
Фермери пропонують просте, але ефективне рішення: вчасне затвердження кредитних ліній, які активуються в момент укладення угоди. Механізм наступний:
· фермер проходить перевірку та отримує схвалення кредитного ліміту, який за потреби може швидко активувати;
· Фонд затверджує і гарантує покриття до 50% ризиків для банку;
· фермер може оперативно отримати кошти із затвердженої кредитної лінії для придбання бажаної земельної ділянки;
· після укладання угоди та оформлення права власності ділянка автоматично стає додатковою заставою;
· за погодженням з банком та Фондом кредитна лінія може бути збільшена.
Усі перебувають у виграші
· Фермер отримує доступ до фінансів, щоб швидко купити земельну ділянку.
· Банк має забезпечення і отримує додаткову гарантію від Фонду.
· Фонд виконує своє основне призначення – підтримує малі господарства.
Висновок
Запуск ринку землі відкрив нові можливості для малих агровиробників, але без доступу до фінансування багато хто з них втрачає свої шанси. Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – це дієвий інструмент, який вже працює. Але щоб він допомагав і при купівлі землі, потрібно адаптувати підхід банків: вони мають демонструвати менше бюрократії, більше гнучкості, оперативніше ухвалювати рішення.
Тоді фермери не тільки оброблятимуть землю, а й володітимуть нею. І це стане реальною основою для сталого розвитку агровиробництва в Україні.
Микола Луговий
