ПРОБЛЕМА. Дистанційне навчання, викликане спочатку епідемією коронавірусу, а потім і війною, негативно вплинуло на якість освіти школярів. Особливо це стосується прикордоння і таких міст, як Чернігів. Тутешні чиновники від освіти вихваляються тим, що першими в Україні почали впроваджувати так звану трансформацію середньої освіти, відповідно до реформи «Нової української школи». Відтак Чернігів ще до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, затвердив програму трансформації освіти, відповідно до якої з 34 навчальних закладів запланували і погодили створення лише чотирьох ліцеїв на базі шкіл, решта – здебільшого гімназії та початкові школи. Цього недостатньо – переконані батьки школярів 19-тої школи, адже в більшості подібних до Чернігова міст є значно більше ліцеїв, у багатьох містах переважно збережено трирівневу систему освіти на базі середніх шкіл. Трансформувати освіту в Чернігові запланували ще до війни, нині ж багато чого змінилося. Чи готові діти до переходу на пропоновану систему навчання і чому Чернігів має найменшу кількість ліцеїв серед інших міст України?
Попереду всієї планети
До повномасштабного російського вторгнення в Чернігові працювало 34 школи. На жаль, через обстріли росіян два заклади зруйновані, ще одну школу управління освіти Чернігівської міської ради закрило через зменшення кількості учнів. Тепер у місті працює 31 заклад середньої освіти: чотири з них із 2020 року визначені як майбутні академічні ліцеї (це школи № 12 та 1 і ліцеї № 15 та 22). Два навчальні заклади працюють як спеціалізовані заклади освіти, один – як початкова школа, решта 24 – стануть гімназіями.
Реформа НУШ має повноцінно запрацювати у 2027 році, проте в Чернігові вирішили стартувати раніше всіх і почали адаптувати освіту з 2020 року. Тож нині наймолодші школярі у визначених школах – це четвертокласники, у кожному закладі діє по 4-5 профілів для 10-11 класів, тож крок за кроком ліцеї «старшають», а контингент учнів та вчителів змінюється. Натомість в інших школах міста зникають старшокласники, а збільшується кількість учнів початкової ланки.
Згідно правил, органи місцевого самоврядування мають затвердити плани формування мережі ліцеїв до 1 вересня 2024 року. Чернігівські освітяни вирішили не чекати до останнього, а обрали шлях поступового реформування. Принаймні так стверджують у місцевому управлінні освіти, яке завершує підготовку розпоряджень про перейменування шкіл у гімназії, а всі нові статуси закладів середньої освіти наберуть чинності з 1 вересня 2024 року.
Ось що про це говорить головний освітянин Чернігова Василь Білогура: «Ми обирали сильні та потужні заклади й, що цікаво, їм вдається втримувати цей рівень надалі. Випускники показують такі ж високі досягнення, що й раніше, хоча це учні, зібрані з різних закладів освіти міста. Тобто майбутні ліцеї зберегли свій статус, успішність та результативність роботи з дітьми».
Освітній чиновник каже: щоби батьки, вчителі й учні розуміли, як саме будуть відбуватися зміни, майже рік (йдеться про 2020-й) у місті тривала комунікаційна кампанія, яку ініціювало управління освіти.
Ніхто нікого не питав
А от батьки чернігівських учнів навпаки стверджують, що ніякої комунікації не було, а вибір управління освіти робило самостійно, без консультацій з громадськістю.
«Утворення ліцеїв управління освіти Чернігівської міської ради обґрунтувало аналізом та власними розрахунками, – каже представниця батьківського комітету школи № 19 Тетяна Вертебна. – Обговорень з громадою не було. В одному інтерв’ю Білогура сказав, що батьки можуть вносити пропозиції, але враховувати їх ніхто не буде».
За словами пані Тетяни, представники батьківському комітету 19-ї школи неодноразово зверталися до начальника управління освіти Василя Білогури з пропозицією надати їхній школі статус ліцею. Всі необхідні умови, передбачені законодавством, для цього існують, адже ліцей у своєму складі може мати початкову ланку та гімназію.
«У липні 2021-го року були внесені зміни до закону про освіту. І саме до цих змін ми апелюємо, – стверджує мама чернігівського школяра. – Згідно з цими змінами, навчальний заклад може поєднувати в собі всі три ланки: ліцей, гімназію та початкову школу. Для утворення ліцею потрібно, щоб на паралелі було не менше двох класів – у нас постійно навчається 5-6 класів на паралелі. Школа має басейн, два спортивних зали, діти постійно виграють Всеукраїнські олімпіади з багатьох предметів. Але на пропозицію створити на базі нашого навчального закладу ліцей ніхто не звертає уваги».
Чернігів – останній у рейтингу по кількості ліцеїв
Мама школярки Інна Лутченко розповідає, що батьківський актив створив на сайті міської ради петицію, яка набрала достатню кількість голосів для того, щоб її розглянули на сесії. Але до сесійної зали питання так і не дійшло.
«Пояснили це недоцільністю, – обурюється чернігівка. – У нас під зверненням до Білогури є близько 300 підписів батьків, однак і на них ніхто не звертає уваги. В жодному з інших міст, подібних за населенням до Чернігова, немає такої низької кількості ліцеїв, як у нас. Виходить, що наші діти не мають права на здобуття середньої освіти? – риторично запитує Інна Лутченко. – Як пояснив пан Білогура: у нас, мовляв, є десять професійно-технічних навчальних закладів, куди діти можуть піти навчатись після 9-го класу. Однак в ПТУ навчання відбувається виключно спеціалізоване, і після ПТУ діти не матимуть достатніх знань для складання ЗНО, щоб продовжити навчання у вишах».
Чернігівців обурює і дивує те, що так звану трансформацію вводять у місті, яке розташоване в прикордонній області та пережило облогу з обстрілами.
Відомості по інших містах України, подібних за кількістю населення (враховують територіальну доступність, центральну частину міста.):
- Полтава – 285 тис. населення – 7 ліцеїв;
- Житомир – 267 тис. населення – всі заклади стануть ліцеями;
- Хмельницький – 265 тис. населення – 18 ліцеїв;
- Чернівці – 264 тис. населення – 24 ліцеї;
- Ужгород – 112 тис. населення – 16 ліцеїв;
- Кропивницький – 226 тис. населення – 17 ліцеїв;
- Вінниця – 370 тис. населення – 36 ліцеїв;
- Луцьк – 213 тис. населення – 9 ліцеїв;
- Бориспіль – 64 тис. населення – 8 ліцеїв;
- Ковель – 64 тис. населення – 7 ліцеїв;
- Суми – 264 тис. населення – 5 ліцеїв (3 ланки), визначаються з ліцеями 10-12 кл.
- Кам’янець-Подільський – 101 тис. населення – 16 ліцеїв.
«Більшість міст планували трансформацію вже під час війни, враховуючи нинішні реалії, тому у Полтаві, наприклад, створено 7 ліцеїв, у Хмельницькому – 18, в Чернівцях – 24, у Вінниці – 36. У прикордонних Сумах – п’ять ліцеїв тільки з трьома ланками, і ще вони визначаються, скільки ліцеїв буде в місті для 10-12 класів. У Житомирі всі школи отримали статус ліцеїв», – стверджує Інна Лутченко.
Як доказ своїх слів вона показує аналітичну таблицю з кількістю населення та ліцеїв у різних містах України. Чернігів на ній – в аутсайдерах.
Автобуси для підвозу, яких немає
Ще одна представниця батьківського комітету Юлія Вахненко переконана в тому, що мала кількість ліцеїв в Чернігові не зможе вмістити достатньої кількості старшокласників. Відтак повна середня освіта стане розкішшю.
«Рік дитині треба тільки на адаптацію, а коли тоді навчатися? Де тут покращення якості освіти? – запитує жінка. – У чотири ліцеї потраплять обрані, а решта підуть в ПТУ. Там навіть програма не розрахована на те, щоб дитина здала ЗНО, адже ПТУ готують більш профільно. Статистика, яку ми бачимо останнім часом, не викликає оптимізму – багато дітей після 9-го класу взагалі нікуди не пішли, бо в ступорі від цих експериментів».
Басейн 19-ї школи
Пані Юлія стверджує, що дистанційне навчання негативно вплинуло на якість освіти школярів, тож більшість із них не готові до переходу на систему, яку насаджує управління освіти. Крім того, освітні чиновники не забезпечили підвозу школярів, як це передбачено реформою.
«Ми мешкаємо в районі ЗАЗу. Якщо зараз моя дитина сідає на один транспорт і їде по прямій до 19-ї школи, то після того, як вона змінить навчальний заклад, змушена буде їздити з кількома пересадками і не завжди встигатиме на уроки, – каже чернігівка. – До того ж, згідно програми трансформації, наших дітей мають довозити до ліцеїв автобусами. Нічого цього немає!».
Звертатимуться до Зеленської
Василина Коваленко відверто не розуміє, чому в Чернігові відмовляються від трирівневої системи освіти.
«Три ланки освіти в ліцеях є найбільш розповсюдженою практикою, – стверджує жінка. – Чому в Чернігові все інакше, ми не розуміємо. Так само не розуміємо й того, чому настільки мала кількість ліцеїв, а Василь Білогура відмовляється створити на базі нашої школи ще один – всі умови для цього є. Якщо на базі 19-ї школи, яка розташована в центральній частині міста, організувати ліцей, то більшість шкіл підуть до нас. Ми можемо прийняти 1861 дитину. Зараз тут навчається 1481 дитина, а проектна потужність закладу – 1861 учень».
Представники батьківського комітету кажуть, що більшість депутатів у кулуарах їх підтримує. Не бачить проблем і виконувач обов’язків мера Олександр Ломако.
«Єдина людина, яка категорично проти, – це Василь Білогура», – каже Інна Лутченко.
Чернігівці підозрюють, що обмеженням кількості ліцеїв міська рада намагається зекономити на освіті. Через те, що міська влада ігнорує прохання батьків та порушує права дітей на доступну освіту, вони мають намір звернутись до уповноваженого з прав людини, міністра освіти та до Першої леді Олени Зеленської.
Виходячи з озвученого, для прикордонного Чернігова все-таки залишається найголовнішим питанням навіть не утворення ще одного ліцею, а загалом необхідність трансформації освіти, до того ж під час війни. До речі, за кордоном багато хто дивується рівню знань українців. Тож у цій реформі може бути лише два варіанти: або з наших дітей хочуть зробити геніїв, або дебілів і обслугу для нових господарів. Бо якщо такі проблеми виникають в містах, страшно уявити, що буде в селах.
Віталій Назаренко, фото автор
Головне фото: актив батьківського комітету
