З початком війни на Сході України багато чоловіків, що займалися підприємницькою діяльністю, взяли до рук зброю і захищали Батьківщину. Проте мало хто знав, що настане час, коли на них органи податкової служби нараховуватимуть величезні борги щодо несплати єдиного внеску, так званої недоїмки.
За що можуть нарахувати такі штрафні санкції і як в такому разі захистити своє право, розбирався військовий журналіст Ігор Березинський.
Як не потрапити на «гачок» податківців
Наразі чинним законодавством передбачено, що у випадку призову на військову службу сплата всіх податків, що сплачували фізичні особи-підприємці, припиняється у випадку закриття власної справи.
— У мене був такий випадок, коли підприємець призивався до лав ЗСУ ще в 2005 році і по теперішній час він проходить службу, але з нього органи податкової служби намагалися стягнути заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі близько 30 тисяч гривень за період 2005—2020 року. Цей військовий перед призовом знявся з обліку в ДПС, закрив підприємництво, водночас через великий проміжок часу отримав вимогу щодо заборгованості по сплаті єдиного внеску. Протягом цього часу він навіть і не знав про заборгованість і відповідно не отримував ніяких повідомлень. В подальшому, в суді ми скасували цей борг. Тут треба бути дуже обережним, адже строки оскарження недоїмки – 10 днів. Нас врятував в цій справі карантин, навіть судовий збір стягнули, хоча потім і повернули у зв’язку з тим, що рішення по справі було на нашу користь, — розповів заступник начальника відділу Чернігівського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.
Головним тут є те, що з призовом до війська єдиний внесок сплачується роботодавцем — військовою частиною, а органи податкової намагаються стягнути його практично у подвійному розмірі. Його сплата передбачена Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 року. Водночас цим Законом не врегульовано, хто безпосередньо повинен його сплачувати у разі призову на військову службу, зокрема сам підприємець чи військова частина.
— Це виникає у випадках, коли особа припиняє підприємницьку діяльність і за певний час повинна подати відповідні документи щоб закрити свій ФОП, але через певну бюрократію, коли в повному переліку не вистачає якогось документу або неузгодженість Центру адмінпослуг і податкової з’являються великі борги. Такі випадки, на жаль, непоодинокі. Ми намагаємось вирішити ці питання в досудовому порядку, методом направлення скарги вищому керівництву, а коли це вже не допомагає — тоді звертаємося до суду в інтересах військових, — каже правник.
Захист прав у судовому порядку, коли майже все… проти тебе
Відповідно до законодавства вимоги про стягнення недоїмки надаються одразу до органів виконавчої служби, без розгляду справи у суді. Одночасно законодавством в якості пільги визначено право на звільнення від сплати єдиного внеску для військовослужбовців, що призиваються за мобілізацією, проте щодо укладання контракту, то законодавці цю пільгу не передбачили. І це певним чином є недосконалістю сучасного законодавства.
— Пригадую, як одного разу військовослужбовець знаходився в районі проведення ООС і йому через виконавчу службу відраховували 20% з грошового забезпечення через несплату такого внеску. Він повідомив нас, коли у нього вже стягнули велику суму, тим паче не мав можливості навіть вчасно звернутися за захистом своїх прав. Дуже приємно, що в цьому випадку виконавці тоді пішли нам назустріч і за нашою заявою припинили стягнення до набрання рішенням суду законної сили. Ми намагалися діяти досить оперативно, виносили відповідні клопотання та проводили інші дії, щоб якнайшвидше повернути кошти армійцю, — повідомив Ярослав Хоменко.
Наразі скасування сплати єдиного внеску вже узгоджено з позицією Верховного суду, коли судова колегія скасувала рішення попередніх судів та визнала такі борги незаконними, зокрема це рішення Верховного суду від 23.01.2020 року.
Ігор Березинський,
спеціальний кореспондент Інформагентства МО України АрміяInform
