Сто років виповнюється 22 березня із дня народження відомого державного діяча, Героя Соціалістичної Праці, учасника Другої світової війни Павла Кириловича Сича, який понад 20 років очолював Менський район на Чернігівщині.
За цей час Менщина стала справжнім флагманом сільськогосподарського виробництва. Сюди з усього СРСР приїздили за передовим досвідом. Також буквально щомісяця тут бували делегації з Чехії, які захоплювалися досягненнями друзів-українців.
Менське земляцтво у Чернігові підготувало книжку «Менщина, друзі, нас єднає», де представлено і матеріали про життя та подвижницьку трудову діяльність Павла Кириловича Сича, а також – багатьох відомих земляків, уродженців Менського району. Адже Менщина – батьківщина 22 Героїв Соціалістичної Праці.
Про все це цікаво розповідається у новій книзі, котра нині виходить до 30-ліття Менського земляцтва в Чернігові. Упорядник книжки – творчий колектив на чолі з багаторічним, незмінним головою Менського земляцтва Сергієм Михайловичем Дмитренком.
Народився Павло Сич на Прилуччині. Працював у Корюківському та Щорському районах. Але найбільшу пам’ять по собі лишив на Менщині, яку полюбив усім серцем. Адже район під його керівництвом наприкінці 70-х – на початку 80-х років славився врожаями картоплі, зернових, досягненнями в тваринництві.
Павло Кирилович умів підбирати кадри, особливо молодих та перспективних керівників. Тому багато з них і зараз вважають його своїм Учителем, Наставником. По суті, соціальна сфера району, розбудована в ті роки з ініціативи Павла Сича, й донині служить громаді Менщини.
Павло Кирилович повсякчас цікавився найпередовішими досягненнями у країні та втілював це в своєму районі. Так, у Мені був створений Будинок передового досвіду, який очільник району називав «Малою Тимирязівкою».
А ще Павло Сич запам’ятався як великий природолюб. Це відзначали у своїх розповідях та спогадах про нього і відомі люди, які побували тут. Зокрема, в книзі знаних письменників із Брянська М. Обозова та М. Дубініна «Здрастуй, Десно!», цікаво описано про перебування їхньої делегації на Менщині. Адже дорогими гостями з Брянська опікувався особисто керівник району. Павло Кирилович показав їм свою гордість – урочище Камарет, одне з найбільш мальовничих та захоплюючих місць на Чернігівщині. Тут успішно розводили фазанів і диких качок. Щороку на волю випускали тисячі птахів! Показали гостям і заячу ферму, а на території заповідника водилися олені, лосі та косулі.
Але найбільшою гордістю Павла Сича став Менський зоопарк, для створення якого він доклав чимало зусиль. Ця унікальна пам’ятка природи досі відома не лише в Україні, а й за кордоном.
Павло Сич, Олексій Федоров, Леонід Палажченко, Георгій Артозєєв
Також Павло Кирилович разом із місцевими краєзнавцями створив народний музей, де й донині зберігаються тисячі цінних експонатів з історії рідного краю.
Павло Сич був і справжнім подвижником-будівничим. Він робив усе для того, щоб у районі будувалося комфортабельне житло. Тож і зараз центр Мени має своє оригінальне, чудове та неповторне обличчя, що відзначають гості міста.
Взагалі, перелічити всіх добрих справ Павла Кириловича – просто неможливо. Адже він повсякчас дбав про рідну Менщину та її мешканців. І нині його учні розлетілися по всьому світу.
А 22 березня його рідні, близькі та друзі прийдуть на могилу Павла Сича, щоб вшанувати відомого державного діяча, прекрасну Людину та чудового батька і дідуся.
На Менщині, у зв’язку з декомунізацією, змінилися назви вулиць. Але, на жаль, чомусь нинішній владі не спало на думку до столітнього ювілею назвати на честь Павла Кириловича одну з вулиць районного центру. Навіть досі немає меморіальної дошки на будинках, де він жив і працював. Чому?! Хіба Павло Сич не заслужив цього своєю великою працею на благо людей?! Так, він жив у радянську епоху, однак постійно трудився для рідної України, Чернігівщини та Менського району, й був справжнім патріотом України та Сіверянського краю. Таких Людей треба пам’ятати вічно!
Микола Тищенко
Комментирование закрыто