Передбачення голови НБУ Якова Смолія на 2019 рік.Найцікавіше з останього великого інтерв’ю головного банкира України.
Голова Національного банку України Яков Смолій не часто дає інтерв’ю. Нещодавно на VoxUkraine вийшло велике і, мабуть, останнє в цьому році велике інтерв’ю головного банкира країни. Що чекає на економіку, курс гривні і банки у наступному році. Ось ключові тези, озвучені керівником НБУ.
-
Вплив воєнного стану на економіку
Оголошення воєнного стану не мало значного ефекту на економічні процеси. Банківська система працювала в звичайному режимі, а високий рівень ліквідності дозволив їй безперешкодно здійснювати платежі населення та підприємств. До того ж громадяни і самі повели себе досить розважливо і не побігли масово знімати заощадження з рахунків. Люди дізналися, що жодних обмежень на зняття готівки не буде, і швидко заспокоїлися.
-
Валютні резерви
Коли ситуація на валютному ринку стабілізувалася[після ескалації в Азові], ми навіть змогли викупити з ринку надлишок валюти обсягом 40 млн доларів для поповнення резервів. Загалом з початку року чиста купівля валюти Національним банком перевищила мільярд доларів. Обсяг резервів сьогодні перебуває на позначці майже 18 млрд доларів. Тобто валюти в резервах достатньо, щоб ми могли з разі необхідно згладжувати надмірні коливання на валютному ринку.
-
Прибутки НБУ і прогноз бюджету
Прибутки НБУ залежать від багатьох факторів, наприклад, від грошово-кредитних зобов’язань Нацбанку, від валютних інтервенцій, від резервів, які ми будемо формувати, бо по закону ми повинні тримати 10% від зобов’язань у резерві.
У вересні ми давали уточнений прогноз 34,9 млрд грн, а у бюджеті закладено 47,6 млрд грн.
-
Світова криза
Я б не говорив сьогодні про глобальну кризу, однак певні ризики дійсно посилюються. Зокрема, ми вже неодноразово звертали увагу на ризик розгортання торговельних війн, які можуть торкнутися торговельних партнерів України. Можуть впасти ціни на основну нашу експортну продукцію: метал, руду, продукцію сільськогосподарського виробництва. Але наразі кон’юнктура достатньо сприятлива для нашого експорту.
Інша сторона – ціни на енергоносії. Якщо на нафту ціна піднялася, ми це одразу відчуваємо по цінах на автозаправках.
-
Програма МВФ
В 2019—2020 рр. Україна має виплатити за зовнішнім держборгом близько 12 млрд доларів, включаючи процентні платежі. І без програми МВФ ми не маємо доступу до інших каналів фінансування: коштів Європейського Союзу, Світового банку. Тому пропозиція підписати нову програму з МВФ економічно обґрунтована.
Стенд-бай – це більш коротка програма з меншими вимогами та меншим обсягом фінансування. Але для нас важливо, щоб вона була, бо на МВФ орієнтуються інші міжнародні організації та фінансові установи. Це позитивний сигнал для учасників ринку щодо подальшого поступу у здійсненні реформ в Україні. Плюс це важливо для розміщення суверенних боргових паперів.
-
Бюджет-2019
Збалансований бюджет – це одна з важливих умов цінової та фінансової стабільності. Бюджет-2019 є збалансованим. Дефіцит становить 2,3% від ВВП, що є абсолютно прийнятним.
-
Інфляція
Наші прогнози щодо зростання споживчих цін на кінець цього року були 8,9%, ми вже їх відкоригували в останньому Інфляційному звіті. Зараз очікуємо, що інфляція складе 10,1%.
Головні причини — зростання світових цін на енергоносії, які відобразилися на вартості палива, а також вищі темпи зростання зарплат, що стимулює споживання і здійснює певний тиск на інфляцію через збільшення виробничих витрат.
Тим не менш, за нашими прогнозами, вже на початку 2020 року інфляція увійде в наш цільовий діапазон 5% +/- 1 п.п.
-
Курс гривні
Ми відійшли від фіксованого курсу, за якого Україна жила до 2015 року і який призвів до наслідків, про котрі не потрібно нагадувати. Навіть якщо штучно фіксувати курс, на вулиці він буде іншим. Зараз в Україні курсоутворення працює так само, як на вулиці, тільки з використанням публічних професійних торгових систем, таких як Reuters або Bloomberg, де покупці-продавці виходять з пропозицією і з попитом і укладають угоди. Тобто курс регулюється ринком.
Зараз курс залежить від багатьох факторів. Наприклад, сезонності. Аграрії зібрали врожай – продають, поступає валютна виручка. Місяць тому потрібна була гривня для закінчення осінньо-польових робіт зі збору врожаю і посіву озимини — був на неї попит.
Гарантувати, що курс буде на конкретному рівні, не може ніхто. Але ми уважно слідкуємо за розвитком ситуації на валютному ринку та готові надалі здійснювати валютні інтервенції у разі потреби, щоб не допускати різких «стрибків» курсу.
Адаптація та оформлення — Юлія Даниленко
VoxUkraine, спеціально для видання Біла хата
