У житті кожної людини є слова, що стають фундаментом буття, імена, які ми вимовляємо як молитву, та образи, що не тьмяніють під пилом десятиліть. Слово «Мама» — це перша вібрація душі, це той камертон, за яким ми налаштовуємо власну совість. Саме цьому священному образу присвячена пісня «Порадниця свята», що стала не просто музичним твором, а справжнім літургійним гімном синівської любові.
Мистецтво народжується там, де перетинаються щирість і талант. «Порадниця свята» об’єднала Україну в її духовному вимірі:
- Сергій Дзюба (Чернігів) та Григорій Ліщенюк (Кіровоградщина) — поети, які змогли втілити у словах те невловиме тремтіння, що виникає, коли згадуєш мамині руки.
- Борис Раденко (Київ) — композитор, чия музика не просто супроводжує текст, а дихає разом із ним, перетворюючи кожну ноту на ніжний дотик.
Для Сергія Дзюби ця пісня має особливу, сакральну вагу, адже вона присвячена його матері — Серафимі Захарівні. Це особиста сповідь, яка, завдяки своїй глибині, стала близькою тисячам сердець.
Пісня — це птах, і те, як високо він злетить, залежить від крил виконавця. Першим її мелодію виплекав сам автор, Борис Раденко, згодом її підхопив оксамитовий голос Павла Мрежука. Проте особливого, майже містичного звучання «Порадниця свята» набула у виконанні народного артиста України Леоніда Сандуленка.
Син багатодітної ромської родини, учень легендарного Миколи Сліченка, Леонід Леонідович приніс у цю пісню всю пристрасть і тугу свого народу. Його виконання — це не просто вокал, це оголена душа. Як зазначає Сергій Дзюба: «Співпраця з такою обдарованою людиною — це честь. Леонід Сандуленко буквально вклав у пісню свою душу, зробивши її трепетною та незвичайною».
Чому саме «Порадниця»? У світі, де ми часто губимося серед фальшивих орієнтирів, мати залишається єдиним джерелом істинної мудрості — тієї, що походить не від книг, а від безмежного терпіння. Вона — Свята, бо її любов не знає егоїзму, вона жертовна за своєю природою.
Ця пісня вчить нас зупинитися і замислитися над головним:
- Спадкоємність: Ми — лише відгомін наших батьків, і кожна наша перемога — це передусім їхня заслужена радість.
- Світло вдячності: Встигнути сказати «дякую», доки теплий мамин погляд зустрічає нас на порозі.
- Сила молитви: Мамина порада — це оберіг, що діє крізь відстані й роки.
Коли звучать акорди «Порадниці святої», зникають кордони між містами, соціальними статусами та національностями. Залишається лише чиста сльоза і нестримне бажання зателефонувати тій, хто дарував життя.
Ми вдячні авторам і виконавцям за те, що вони нагадали нам: серед буревіїв сучасності є тиха гавань — материнська душа. І поки звучать такі пісні, наше суспільство зберігає свій духовний імунітет. «Здрастуйте, рідні!» — кажемо ми назвою іншої пісні цих авторів, і в цій фразі звучить усе наше майбутнє.
