12 липня 1876 р. в Одесі народився Сергій Ісайович Уточкін, піонер вітчизняного повітроплавання, льотчик-випробувач, спортсмен.
Надзвичайно обдарована особистість. Чемпіон країни з велосипедних перегонів, неодноразовий призер автомобільних й мотоциклетних перегонів. Заснував в Одесі дві футбольні команди, займався багатьма іншими видами спорту (теніс, фехтування, гребля, ковзанярський спорт, плавання, бокс, боротьба тощо). Стрибав із парашутом, пірнав у водолазному костюмі, сам збудував яхту і перемагав у регатах – справжній відчайдуха-екстремал! Його не могли спинити ні травми, ні падіння, не переломи.
Сергій Ісайович Уточкін (1876—1916). Фото: litopys.com.ua
В 1907-му здійснив самостійний політ на повітряній кулі і згодом повністю захопився авіацією. Першій політ на аероплані здійснив 15 березня 1910-го, ставши другим льотчиком Російської імперії (тижнем раніше такий же політ здійснив Михайло Єфімов). У подальшому на рахунку Сергія Уточкіна сотні показових польотів, безстрашний переліт Петербург–Москва за несприятливих погодних умов.
Сергій Ісайович Уточкін (1876—1916). Фото sport.pl.ua
Побачені в дитинстві польоти відчайдушного аса закохали в небо творця космічних ракет Сергія Корольова, а також майбутніх авіаконструкторів Павла Сухого, Миколу Полікарпова, Сергія Іллюшина і неймовірну кількість хлопчаків у багатьох містах імперії.
Сергій Ісайович Уточкін (1876—1916). Джерело: litopys.com.ua
Як згадував Олександр Купрін, «якщо в Одесі є два популярні імені, то це імена бронзового Дюка і Сергія Уточкіна. Уточкін – це кумир рибалок, велосипедистів різних звань і віку, жінок і вуличних хлопчаків».
В останні роки життя страждав від нервових розладів, лікувався в психіатричній лікарні. Помер 13 січня 1916-го від запалення легенів.
Перші авіатори: Олександр Васильєв, Сергій Уточкін, Михайло Єфімов. Фото: ukurier.gov.ua
«Величезна більшість знала тільки Уточкіна-спортсмена. Люди, що знали його близько, з перших же моментів зближення раптом переконувалися, є ще інший, ретельно захований від натовпу. Мало хто знав мрійника та романтика, закоханого у сонце та море, шукача краси у житті, в якому щось було від Дон-Кіхота, щось від Глана, щось він античного філософа-стоїка… У його колиски було багато добрих фей, які розкидали свої дари, але зла фея їх обплела ниткою трагізму», – написав у некролозі Юліус Емброс.
Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті, спеціально для видання bilahata.net
