Лист
Пише теща лист сестрі,
Важко їй, правопис не вивчала…
За столом сидять зяті,
Яким так часто докучала.
— Скажіть, зяті, як правильно писать:
ОдужИти чи одужЕти?
І ручку дайте, бо ця засохла.
Зяті їй радять:
— Пишіть: «Ще не здохла».
Позаздрила
— Ну яка ж ти хвора, Машо,
Де тут правда, де?
Та до тебе ж кожен вечір
Новий мужик іде!
— Ой, сусідонько, — їй Маня, —
Яка ж ти тільки зла!
Одне місце є здорове —
І то позаздрила!
Як гарбуз
— Петре, як ти поживаєш?
— Як гарбуз, — відповідає зі злом.
— Не второпаю, що кажеш, —
Сусід допитується знов.
Петро сидить, живіт тримає,
А він все нижче обвисає.
Тяжко зітхнув, ще й охнув:
— Живіт росте, а хвостик зсохнув…
Що хоче Колька
Дві білявки поспішають
Й між собою розмовляють:
— Слушай, Дано, нє пойму,
Што надо Кольке моєму?
В мєня прікід — глубоке декольте,
Торт на столє, коньяк, «Аліготе».
А Колька, блін, стоїть і не шевєліться,
На мої груді только молчкі пєріться.
Білявка Дана подрузі сказала:
— Ну до чєво ж ти, блін, тупа така!
Да он же просто хочєт молока!
Любов ПІДДУБНА, с. Жуківка Куликівського району, спеціально для «Білої хати»
