Валерій Кришень — перший українець, який здійснив навколосвітню подорож на мотоциклі, на запрошення молодіжної організації «Альтернатива» завітав до Корюківки разом із сім’єю.
Сам із Полтавщини, з родиною мешкає в Києві, а на Чернігівщину приїхав у громадських справах. Проте місцеві активісти скористалися нагодою влаштувати для корюківчан зустріч із відомим українським мандрівником. 28 країн світу, 63 тисячі кілометрів, 307 днів захопливої подорожі.
Валерій розповідає: він дипломований банківський працівник, та змалечку марив байками. І у 24 років таки наважився здійснити дитячу мрію – вирушити в навколосвітню мандрівку.
— Це був 2006 рік, я сів на кухні, дістав аркуш паперу і написав сам собі – я Валерій Кришень даю собі слово здійснити свою давню мрію – проїхати навколо світу, — Валерій Кришень, мандрівник. А далі розпочалась виснажлива підготовка. Багато часу пішло на фізичну підготовку, складання мотоцикла та отримання віз. Стартував у серпні 2010 року. І майже одразу доля підкинула Валерію неабиякі випробування. У Казахстані злетів у кювет і серйозно ушкодив ногу. — Зробили рентген, я чекаю вердикту, вони виносять, кажуть: у вас перелом, вітаємо. У мене все життя зупинилось. Ну як так? Попереду стільки всього, — розповідає мандрівник.
Та амбіційного хлопця тоді це не зупинило. Мандри продовжились уже зі зламаною ногою. І мало не в кожній країні Валерій мав ті чи інші проблеми. Приміром, у Південній Кореї туристам категорично заборонено пересуватись на власному транспорті.
— Перемовини тривали дві години, вони то дзвонили, то казали, що не можна. Зрештою погодились: заплатиш страховку не 30, а 300 доларів і даємо тобі 10 днів дозволу їздити, — пригадує Валерій Кришень.
Серед країн, які проїхав Валерій Кришень, була й Мексика, хоча друзі відмовляли їхати через цю територію, мовляв, звідти може і не виїхати. Та, як з’ясувалось, ця країна подарувала мандрівнику мало не найбільше вражень.
— Дуже крута, відкрита, щира, тепла. У нас багато спільного з мексиканцями, ми такі ж щирі та відкриті. Якщо ти мені не подобаєшся, я ніколи не скажу «Хау а ю дуінг» і не буду так усміхатися, як це роблять американці, а коли в тебе якась халепа і ти просиш «Ай нід хелп», вони на тебе дивляться й ідуть, — каже Валерій Кришень.
А ще Валерій поділився основними правилами мототуриста. «Я ніколи не їздив вночі і ніколи не ставив намет біля людей. Тому що найнебезпечніша тварина – це людина. Я ночував у джунглях, пустелі, але ніколи біля людей. Тому що, коли ти лягаєш спати, ти абсолютно незахищений», — розповідає Валерій Кришень.
На зустрічі з мандрівником випадкових людей не було, розповідь Валерія зацікавила здебільшого таких же любителів мандрів і пригод.
— Для мене такі люди – кумири. Мрія всього життя здійснена – це дуже великий подвиг, як на мене, — ділиться своїми враженнями від зустрічі Артем Шуст із Корюківки.
— Він дуже класно розповідає, це неймовірний досвід, це надихає, попри ті складнощі, воно того варте, — так сказав Денис Іваніна, теж з м.Корюківка.
— Мене це дуже надихає, але, як кожна людина, я вбачаю в цьому щось своє, деякі питання, які мене тривожили, я побачила з іншого боку – і навіть отримала рішення нове завдяки цій розповіді чудовій, — сказала корюківчанка Марія Тишковець.
Валерій може годинами розповідати про власні пригоди в навколосвітній подорожі і водночас вправно виконувати обов’язки татуся, дозволяючи дружині в цей час теж займатись улюбленою справою – малювати. У Корюківці вона розписує стіни дитячої лікарні.
— Мені подобається, що мого чоловіка в житті щось цікавить, що він активний, що він чоловік. Тому що різні диванні варіанти мене не влаштували б, — Галина Гєдєвіч, дружина мандрівника.
Після навколосвітньої подорожі Валерій не сидить на місці: відкрив власну мотошколу, організовує недовготривалі поїздки на мотоциклах для інших сміливців по всій планеті. Займається волонтерством на сході та має ще одну велику мрію.
— Дайте слово, що не будете сміятися. Мені хотілося б очолити Міністерство молоді і спорту, — Валерій Кришень, мандрівник.
