14 листопада 2015 року на позачерговій конференції чернігівського обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка, скликаній згідно рішення правління від 8 вересня, багатолітній голова обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка Василь Чепурний заявив про свою відставку. Він очолював обласну «Просвіту» з 15 січня 1989 року.
Перед цим він прозвітував за свою роботу з червня 2013 по листопад 2015 року. У доповіді Василь Чепурний розповів про атаку регіоналів та їх «шісток», метою якої було відібрати приміщення і знищити газету «Сіверщина», частково це вдалося, але юридично газета «Сіверщина» залишилася за «Просвітою», а приміщення так і не вдалося захопити регіоналам.
Голова обласної «Просвіти» Василь Чепурний розповів про інші справи «Просвіти» – галерею «Круті сходи», книгарню «Інтермеццо» (також захоплену), книгарню «Просвіти», журнал «Сіверянський літопис». При цьому Віктор Лазар, якого Василь Чепурний публічно звинуватив у знищенні газети «Сіверщина», був присутній на зібранні.
ісля обговорення звіту конференція прийняла відставку Василя Чепурного і з двох кандидатур обрала головою Олександра Шевченка. За нього проголосували 24 делегати конференції, а за конкурента – Олександра Ясенчука лише 5.
Крім чернігівців, у конференції брали участь делегати з Ніжина, Прилук, Новгорода- Сіверського, Куликівки, Козельця, Борзни, Бахмача та Ріпок. Був присутнім заступник голови Всеукраїнського Товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка Микола Нестерчук.
Василя Чепурного обрано почесним головою обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка.
Від редактора “Суспільного кореспондента”
Якось по-людськи шкода, що Чепурний чи то зміщений, чи то подав у відставку під впливом обставин. Адже мало хто знає, що саме завдячуючи Василю Чепурному, газети “Сіверщина” та “Біла хата” існували. Якби не він, то вже давно б ці обидві газети зігнулися. Дехто каже, що він допустився помилок, коли створив РВК (редакційно-видавничий комплекс “Сіверщина”) і “віддав” ці газети місцевим бізнесменам. Однак, якщо поглибитися у причини такого кроку, то на той час це був, можливо, чи не єдино вірний шлях у рятуванні двох газет. Інша справа – зробив ставку, скоріше за все, не на тих, на кого сподівався. І якось думається, що якби делегати конференції проголосували б проти відставки Чепурного, то він би очолював і надалі обласну “Просвіту” та вніс ще багато корисних справ у просвітянську галузь Чернігівщини. Але впевнений у тому, що Василь Федорович ще покаже себе на іншій ниві журналістської діяльності. А, можливо, повернеться ще й на керівну посаду “Просвіти”…
Світлини Сергія Соломахи. Джерело
