Як тільки вродять вишні в садку, так і згадує Луша свого Малхаса, як називав її солодкою ягідкою, як вони того літа годували одне одного вишнями, набравши їх повні жмені. Сік аж тік по бороді й щоках. Та такими солодкими вишні були тоді їй, а мо’, то так солодко було від обіймів та поцілунків гарячих...