Як не втрати слух? Про це розповідає фахівець.
Світлана Приходько – завідувач сурдологопедичного кабінету в Чернігівській обласній лікарні, обласний сурдолог. Світлана Миколаївна – лікар дуже досвідчений та чуйний. Тому поради такого висококваліфікованого фахівця – безперечно, цікаві й важливі. Втім, переконайтеся самі. Прочитайте уважно це відверте інтерв’ю – не пошкодуєте!
– Світлано Миколаївно, ви займаєтеся проблеми людей із втратою слуху, проблемами, пов’язаними із захворюванням вух… Тобто деякі ваші пацієнти взагалі не чують?
– Так, є й такі пацієнти у мене… Але загалом звертаються люди, в яких погіршився слух і їм потрібна допомога. Взагалі, чим раніше в подібних випадках звернутися до фахівця, тим краще! Тому я раджу всім – звертати на це увагу ще змалечку. Якщо дитина чомусь не говорить навіть у дворічному віці, то це має турбувати батьків. Потрібно піти й порадитися зі спеціалістом в обласній дитячій лікарні – дитячим сурдологом. Якщо хворобу вух виявити на ранній стадії, то її й лікувати значно ліпше.
– А ви займаєтеся дорослими пацієнтами?
– Звичайно. Однак нерідко трапляється так, що проблеми зі слухом почалися ще в дитинстві, а батьки чомусь не звернули на це належну увагу, не догледіли…
– Втім, дорослі теж не надто поспішають до фахівця-сурдолога, аж доки їхня проблема не стає вкрай серйозною. Дехто навіть чути не хоче про слуховий апарат!
– Трапляється й таке. Хоча не треба соромитися – зараз слухові апарати настільки сучасні та компактні, що їх майже не видно. І це – часто вихід із ситуації: правильно встановити діагноз, пролікувати й поставити слуховий апарат… Тоді людина вже цілком нормально чує, повноцінно живе і працює, припиняються її фізичні та моральні страждання, пов’язані з втратою слуху. Тому не варто боятися слухового апарату – це не якийсь там вирок, а просто засіб для покращення слуху. Адже нерідко пацієнт звертається за допомогою надто пізно, коли вже не можна повністю вилікувати людину, цілком зняти цю серйозну проблему. Бо втрата слугу призводить і до проблем у соціумі: це і спілкування зі своїми близькими, друзями, сусідами, знайомими; виникають проблеми на роботі… Тобто дискомфорт відчуває не лише сама ця людина! Ще філософ Кант сказав, що зір виключає нас зі світу речей, а слух – зі світу людей!
– Однак у мене були знайомі, які користувалися слуховими апаратами і скаржилися на певні незручності, бо, мовляв, то – такі громіздкі штуки…
– Ні, це, мабуть, було років двадцять тому… Запевняю: сучасні цифрові апарати – значно зручніші, малесенькі, можуть бути навіть всередині вух, їх зовсім не видно! А на ніч вони знімаються, як будь-який протез. Отож їх можна використовувати, коли це необхідно, не увесь час. Звісно, найкращі слухові апарати – це імпортні, ми їх отримуємо й можемо порекомендувати пацієнтам.
– Скільки до вас людей приходить на прийом?
– Ви знаєте, дуже багато! Останнім часом – немало молоді. Бо зараз же з’явилася така «мода» – скрізь одягати навушники! Всі ми буквально щодня бачимо, як хлопці й дівчата слухають музику в навушниках у транспорті. А, наприклад, поїзд, електричка, автобус їде не одну годину… Це ж – величезні й просто неприпустимі навантаження на вуха!
– Навушники – такі шкідливі?
– Дуже, якщо ними користуватися часто! Бо вушна раковина у людини – не для краси, а для того, щоб у десять разів приглушувати всі звуки, котрі потрапляють на нашу барабанну перетинку. Тобто, якщо, наприклад, надворі звук – сто децибел, то на барабанну перетинку потрапляє лише десять… А якщо хтось вставляє навушники прямо у вухо, звуки не слабшають – ті ж сто децибел гахкають на барабанну перетинку та слуховий нерв. Це – акустична травма! Розумієте?.. Причому вухо має таку властивість: коли звук досить довго звучить і надто голосно, вухо починає до цього звикати. І тоді, коли вже навушники вимкнуті, людині починає здаватися, що довкола – якось надто тихо…
– Тим більше, якщо магнітофон – сучасний, на цифрових носіях, чи ноутбук, то там можна добавляти гучність мало не до безкінечності!.. І от сидить юнак чи дівчина в електричці, кілька годин слухає, скажімо, важкий рок. Що станеться згодом з її вухами?!
– Тому краще взагалі не користуватися навушниками!.. І не ходити на ті «важкі» концерти, де постійно гримлять надто гучні децибели; але й удома, слухаючи музику чи дивлячись телевізор, тим більше, коли поруч із вами – діти, не накручувати звук на повну гучність, бо це – також шкідливо. До речі, знаменитий співак Стінг має дуже великі проблеми з вухами. Потерпають й інші, зокрема й вітчизняні, «зірки». Просто таке зазвичай тримають у секреті, не розголошують, щоб бодай чимсь не зашкодити кар’єрі виконавця. Власне, жодна людина в світі від таких проблем не застрахована. Потерпає від цього й колишній президент США Білл Клінтон. Хоч хвороба вух не завадила йому стати президентом наймогутнішої держави. Також у генсека Брежнєва були проблеми зі слухом…
– Ну, у Брежнєва багато чого було!
– Раніше слухові апарати в СРСР досить довго не виготовляли, доки не занедужала головна людина в країні…
– Гаразд. Світлано Миколаївно, що ще не можна робити?
– Не варто захоплюватися вушними паличками, які взагалі, спочатку, були впроваджені лише для собак і кішок, а не для людей.
– Це – палички, які чистять вуха, що скрізь продаються? На них зараз – теж мода!
– А я – не раджу. Якщо вже комусь дуже хочеться, то користуйтеся не частіше одного разу на тиждень, а ще ліпше – раз на 10-14 днів.
– Нічого собі…
– Саме так. Вуха ні в якому разі не треба чистити щодня. Навіщо? Від цього навпаки в них «вироблятиметься» більше сірки!.. Адже там – залози, чим їх частіше й дужче подразнювати, тим «поклади» сірки у вухах людини зростатимуть. І водою щодня мити вуха не потрібно, це теж матиме, по суті, зворотній ефект! Можна помити їх раз на 10-14 днів (не частіше одного разу на тиждень) і потім акуратненько витерти рушником… Оце й усе. А часто длубатися у вухах шкідливо, так можна ж і барабанну перетинку пошкодити!
– А як ви ставитеся до такого теж досить популярного виробу, як свічки для видалення сірки зі слухових проходів, що продаються в аптеках?
– Негативно. Ними ні в якому разі не можна користуватися! Це – дуже погані вироби, і я відверто про це застерігаю. Там же всередині – віск, який, нагріваючись, плавиться. Потрапляючи в слуховий прохід, він займає його форму, як взагалі будь-який віск, якщо його кудись налити… А в даному разі віск наливають у слуховий прохід, дістаючи натомість лише його зліпок, а не «пробку» з вуха. Причому, якщо віск не встигне вчасно застигнути, наллється на барабанну перетинку. А це призводить до важких наслідків – серйозних ускладнень, складних операцій, навіть до повної втрати слуху!
– Але тоді виникає логічне запитання: чому ці небезпечні вироби вільно продаються в аптеках?
– А чому в супермаркетах продаються, наприклад, кока-кола, фанта та інші напої, де суцільна «хімія», що шкодить організму людини? Причому їх особливо не можна вживати дітям! Однак малеча п’є, ще й прицмокує, адже, мовляв, смачно. І батьки спокійно за цим спостерігають… Це – нормально? Тож наразі таке запитання – не до мене. Якби все залежало лише від мене, я б ті свічки для видалення сірки взагалі заборонила використовувати! До речі, такі свічки – не єдині, що з наших аптек варто прибрати, але це – вже інша тема розмови…
– А якщо у чиїхось вухах все-таки збирається сірка, щось же потрібно з цим робити? Тут же й естетичний момент… Невже треба чекати аж два тижні?!
– По-перше, варто прийти й порадитися з фахівцем, щоб не займатися самолікуванням. Спеціаліст розбереться і за потреби призначить лікування.
– Тобто потрібно звертатися до вас?
– До мене. Є спеціальні краплі, які розчиняють сірку. Однак зловживати ними все одно не можна. Якщо це дійсно необхідно, то тільки 2-3 краплі на тиждень. Накрапали у вухо, почекали кілька хвилин і витерли ваткою. Все. Але правильний діагноз має встановити спеціаліст. Краще вчасно звернутися до лікаря. І не обов’язково тому, що погіршився слух. Скажімо, у вас почали з’являтися якісь незрозумілі шуми у вухах, котрих раніше не було. Можуть бути інші порушення – коли здається, що телевізор погано, нерозбірливо працює чи люди навколо якось незрозуміло бубнять…
– Не можуть же стільки людей нерозбірливо говорити!
– Значить, це – проблема з вухами, яку необхідно вчасно вирішувати… Навіть якщо є порушення роботи слухового нерву, це досить добре лікується. Головне – не зволікати, не задавнювати цю проблему. Захворювання вуха, образно кажучи, протягом місяця повинне пройти, це ж не повинно тривати безкінечно! А дехто гострий отит намагається вилікувати самотужки, а потім – ускладнення, перфорації… Бо не можна діяти за принципом – «одна бабця сказала». Вуха – дуже чутливі, ніжні, тендітні органи, їх потрібно берегти!
– Ще одне запитання, адже, знаю, це з багатьма трапляється… Коли людина подорожує літаком, і він іде на посадку, дуже болять вуха!.. Що ж робити?
– Відкрити рота… Я серйозно кажу, це – не жарт! Таким чином трохи зменшується тиск і навантаження на вуха. Але не обов’язково справа саме у вухах… Можливо, у людини – проблеми з носом, скажімо, раніше видаляли кісту в носоглотці чи був гнійний гайморит. Що в такому випадку робити? Взяти з собою в дорогу звичайний нафтизин і закрапати ніс перед посадкою літака, тобто приблизно за півгодини. Тоді дискомфорт буде меншим. Також недаремно в літаку роздають цукерки – можна в дорозі смоктати цукерку або взяти жуйку. Але, тільки-но літак іде на посадку, – сидіть із відкритим ротом, не соромтеся! Це – найпростіший та найефективніший засіб. Плюс – судинно звужуючі краплі для носа, якщо є такі проблеми. Але дуже важливо не брати ніяких крапель із маслами і травами на кшталт евказоліна. Трави викликають все-таки алергізацію, тому не можна – всім, не лише алергікам. Бо в такому разі набряк навпаки посилиться.
– А що позитивно впливає на вуха? Можливо, якісь фрукти чи овочі?
– Ні, слух, у принципі, не залежить від їжі… Добре впливають море та сонце, гарний відпочинок! Але я б радила відпочивати в не надто спекотний час, не обирати для цього «модні», гамірні й метушливі літні місяці, коли на курортах – великі скупчення людей… Краще їхати, наприклад, на початку вересня. І важливо, щоб відпочинок тривав не менше двох тижнів, тільки тоді буде ефективний результат! Бо, якщо відпочивати в спеку, то всі ті недуги від високих температур навпаки активізуються. На жаль, після таких курортів у липні роботи в отоларинголога більшає…
– Якщо є проблеми з вухами, купатися в морі можна?
– Коли немає перфорацій барабанних перетинок, і якщо море – не надто холодне, добре прогріте, то, звісно, купатися, плавати можна. Однак не треба пірнати з головою, щоб вода заходила у вуха. Бо багато вушних хвороб цього не люблять, виникають запальні процеси. Краще, коли вода в морі – по шию.
– Світлано Миколаївно, і трохи про вас. Ви звідки родом?
– З Чернігівщини, мої батьки живуть у Сосниці. Дуже люблю цей край свого дитинства! У Сосниці навчалася в школі, потім закінчила Полтавську стоматологічну академію… І от уже 22 роки поспіль працюю в Чернігівській обласній лікарні.
– За фахом – лор?
– Так, звісно. Те, чим я зараз займаюся – це підрозділ отоларингології. Тож я маю категорію і з отоларингології, і з сурдології. Роботу свою люблю і справді відчуваю свою потрібність, важливість зробленого. Адже за світовою статистикою (це раніше було, ще до появи новітніх технологій) приблизно 8-10 відсотків людей мають проблеми зі слухом… А на даний час ця кількість збільшилася до 30 відсотків! Тож фактично кожна третя людина у віці після сорока років має проблеми зі слухом, а дехто – і значно раніше. Насправді, це – зовсім не дрібниця, як комусь здається. Тому бережіть вуха з молоду!
– Маєте мрію?
– Дуже хочу, щоб нарешті закінчилася ця жахлива війна і настав мир. До речі, практично всі бійці повертаються з війни з контузіями, що негативно впливає на слух. Коли щодня і щоночі цілими годинами лунають обстріли з артилерії, мінометів, «ГРАДів», вибухають міни, то, звісно, все це не може не відобразитися на вухах – зазвичай з’являються проблеми зі слухом.
– До вас приходять захисники Вітчизни після АТО?
– Звичайно… І тут виникає ще одна серйозна проблема: згідно з нашим законодавством, є істотні обмеження щодо слуху при працевлаштуванні на різні роботи… З цим треба щось робити. Бо люди ж захищали Батьківщину, вони – герої, які не винні, що у них майже в усіх погіршився слух! А в законі нашому вказано перелік професій, коли з такими порушеннями працювати взагалі заборонено.
– Навіть якщо втрата слуху – незначна?
– Так… Тому, я вважаю, треба внести зміни до законодавства з цього питання, бо це сьогодні – вже масова проблема! Приходить людина, учасник АТО, хоче працювати; а я ж не можу дати йому таку довідку, що він – цілком здоровий, бо слух – погіршений... Хоча, в принципі, нічого страшного, багато колишніх бійців могли б сумлінно трудитися. Однак є закон, і що ж робити? Єдиний вихід – обговорити це питання у Верховній Раді й ухвалити рішення, яке дозволить цим людям не втратити роботу. Тож прошу наших народних обранців звернути на це увагу.
– Світлано Миколаївно, щиро дякуємо вам за таку відверту розмову та слушні, актуальні поради!
Спілкувався Сергій Дзюба
