«Вечірня пісня» української поетеси Олени Теліги, яку розстріляли у лютому 1942 року в Бабиному Яру, знашла своє відображення у музичному творі. Інна та Тетяна Чабан із Чернігова написали музику та виконали цю пісню у грудні під час презентації книжки «Чернігів у вогні».
Сестри Чабан – лауреати Міжнародної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» та багатьох інших престижних фестивалів і конкурсів.
У відеосюжеті використані фрагменти виступу артистів балету Чернігівського музично-драматичного обласного театру ім.Т.Г.Шевченка Бориса Лойченка та Віталіни Брагіди.
Вечірня пісня
Слова: Олена Теліга. Музика: Тетяна та Інна Чабан
За вікнами день холоне,
У вікнах — перші вогні ...
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів.
Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів,
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М'яким, мов дитячний сміх,
Згашу полум'яне пекло
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма —
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою —
Я плакати буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті —
Для крику і для мовчань —
Уста рішучі як вистріл,
Тверді як лезо меча.
Моя душа й по темнім трунку
Не хоче слухатись порад,
І знову радісно і струнко
Біжить під вітер і під град.
Щоб заховавши мудрий досвід
У скринці без ключа і дна,
Знов зустрічати сірий розсвіт
Вогнем отрути чи вина.
Щоб власній вірі непохитній
Палить лямпаду в чорну ніч
І йти крізь січні в теплі квітні
Крізь біль розлук — у радість стріч.
