Це справді важлива подія не лише для розвитку туризму живописного і потужного краю на південному сході нашої області, а й можливість для відродження та збереження історичного та культурного надбання Срібнящини.
Новостворений заклад і справді об’єднав усі покоління. Експонати збирали з усіх куточків громади. Й сьогодні до музею надходять нові, цікаві речі повсякденного вжитку: посуд, одяг, рушники, прикраси, книги, газети, фотографії, знаряддя праці та багато іншого. Цінні речі з минулого, які були невід’ємною частинкою побуту та щемно нагадували про наших прабатьків, жителі громади з радістю та гордістю приносять до музею в дарунок сучасним та майбутнім поколінням.
Про Краєзнавчий музей у Срібному розповіла його директорка, досвідчений музейник Марина Даценко.
Зберегти надбання минулого
Срібнянська громада — це одна з найпотужніших і найживописніших громад Чернігівщини, як для його жителів, так і для багатьох гостей, що мають можливість відвідати та помилуватись її красою.
Це одна із небагатьох в області громад, яка зберегла межі колишнього району. Тут справді вміють добре господарювати, одержуючи вагомі врожаї зернових і надої молока, займаються розведенням бджіл і виробництвом меду тощо. Та найбільша цінність в громаді – люди, які тут працюють, які своїм корінням із цієї родючої і багатої землі.
Власне, можна багато говорити про виховання поваги до народних традицій і національного мистецтва та любові до свого коріння. Заручившись підтримкою, громада обрала шлях — зберегти найдорожче в пам'ять про тих людей, якими гордиться, про ті події, які навіки закарбовані на сторінках літопису Срібнянщини, виховати почуття патріотизму, а також примножити культурно-історичні здобутки українського народу на території сучасної громади.
Від мрії – до втілення в життя
Ідея створення краєзнавчого музею належить селищному голові Олені Василівні Панченко. Цьому передували неодноразові поїздки за обміном досвіду до сусідніх областей, районів, громад. Олена Василівна –
досвідчений управлінець. Вона давно виношувала ідею створення осередку збереження історичної пам’яті в Срібнянській громаді. Першочергово в планах було створення лише однієї музейної кімнати. Втім, навіть не мріяли, що буде повноцінний музей.
Найважче – перший етап. Робота кипіла: здійснювали оформлення необхідної документальної бази, оголосили збір експонатів у пресі, соціальних мережах, проводили значну роз’яснювальну роботу серед населення, консультувалися із фахівцями музейної, архівної, археологічної, бібліотечної справи.
Втім, найбільшою перепоною для відкриття музею стала фінансова складова. Постійний та надійний партнер громади СТОВ «Батьківщина» підтримало й у цій важливій справі. Агропідприємство спрямувало значні ресурси для прискорення реалізації даного проєкту.
Музей став насправді спільною справою для всієї громади: люди приносили експонати звідусіль, спеціалісти-будівельники облаштовували приміщення та примузейну територію, працівники відділу культури допомагали з ремонтом та оформленням експозицій. Кожен вбачав свою відповідальність перед собою та громадою в цілому. Зокрема, заступник селищного голови із гуманітарних питань та соціальної політики Ніна Бондаренко провела значну роботу по організації відкриття музею, пошуку матеріалів та експонатів. Разом із головою громади Оленою Панченко вони справді перейнялися музеєм до глибини душі.
Очолила Краєзнавчий музей Марина Даценко, за освітою – вчитель, але в душі музейник і любитель історії краю. Вона є членом Обласної спілки краєзнавців України. Працювала директором Ічнянського краєзнавчого музею і його філіалу – єдиного в Україні музею видатного художника ХІХ ст., одного із засновників Товариства пересувних виставок Миколи Миколайовича Ге. У відділі культури Срібнянської селищної ради розпочала працювати з вересня минулого року, на посаді директора музею — з березня цього року.
Довгоочікуване відкриття
Отже, після року напруженої спільної праці, з нагоди 30-річчя Незалежності України в День Прапора відкрив свої гостинні двері Краєзнавчий музей у центрі селища. По-святковому, у дружньому колі, за участі керівництва громади, із виступами творчих колективів та першій оглядовій екскурсії місцевими жителями.
Родзинкою цієї безумовно важливої події стала демонстрація роботи ткацького станка. Майстер — клас з ткацької майстерності провела директорка Гурбинського будинку культури Наталія Бринза, у якої за плечима 5 років роботи на Дігтярівській фабриці художніх виробів імені 8 Березня. Майстриня ознайомила присутніх зі складовими елементами станка, розповіла про особливості цієї нелегкої справи. Наталія Миколаївна також поділилася своїми життєвими спогадами й розповіла про досвід здобуття ткацького ремесла від своєї бабусі.
У день відкриття гості музею мали змогу повернутися у минуле, переглянувши відео — роботи, підготовлені на основі вже вивчених і зібраних матеріалів з історії Срібнянщини.
Із давніх віків – до сучасності
У Краєзнавчому музеї представлені знахідки різних історичних періодів, починаючи зі скіфських часів, черняхівської культури, Київської Русі, Козацької доби, ХІХ та початку XX-го століття, колекційні зібрання приватних осіб та місцевих краєзнавців.
Основа експозиції — речі та вироби Дігтярівської фабрики, яка була заснована наприкінці XIX-го століття і припинила своє функціонування наприкінці 90-х років минулого століття. За роки свого існування про фабрику знали далеко за межами колишньої Полтавської губернії та України. Це був справжній громадський та освітній осередок на Срібнянщині. На базі майстерні існувала школа, в стінах якої готували висококваліфікованих фахівців художнього ткацтва, технологів та художників.
Окрему увагу в Краєзнавчому музеї зосереджено речам побуту, фотографіям відомих людей, пов'язаних з історією краю. Окрасою виставкової зали стали роботи місцевих майстрів: рушники та картини, вишиті бісером, нитками, присвячені 30-й річниці Незалежності України, полотна аквареллю, ляльки – мотанки тощо.
Сьогодні в музеї організовують як індивідуальні, так і групові екскурсії. Приходять школярі, представники організацій, старостинських округів, гості громади. Під час заходів демонструються пізнавальні відео із музейного YouTube-каналу. Проводять майстер-класи із ткацької майстерності, щоб на власні очі побачити і відчути роботу ткацького станка.
Амбітні плани Краєзнавчого музею
Найближча перспектива – збільшення оглядових майданчиків, розширення кількісної та якісної бази експонатів. В планах – представлення надбань із різних напрямків: історії, побуту, культури, освіти, науки, відомих людей різних часів та професій. Створення окремого культурологічного простору відомої актриси Ганни Затиркевич-Карпинської. Залучення додаткових ресурсів для розвитку, написання ґрантових проєктів, створення на базі музею інформаційного центру для надання послуг туристам та гостям громади.
Цікаві заходи та екскурсії за різним тематичним фокусом, практичні заняття, історичні екскурси в минуле завдяки новим експозиціям та відео-матеріалам — таке майбутнє вбачають у громаді для Краєзнавчого музею. Це має бути місце історії, джерело для досліджень, здобуття знань, написання наукових праць, проведення дозвілля, місце, де зустрічається минуле і сучасне.
В планах – включення Краєзнавчого музею до екскурсійного маршруту Прилуцького району, розробка нових туристичних напрямків по території громади. Унікальні об’єкти – це срібнянські вали, Городище. Взагалі вся місцевість має цікаві рельєфи і краєвиди, які дійсно заслуговують на особливу увагу дослідників і всіх, хто цікавиться історією. Садиба Галаганів, музей Остапа Вересая та ландшафтний парк у Сокиринцях, палац Галаганів у Дігтярях, садиба «Бджолярій» Миколи Вовнянка, як об’єкт зеленого туризму, та багато інших історико-культурних пам’яток. Всі ці та інші туристичні об’єкти сприятимуть розвитку громади та її потенціалу.
Замість епілогу
Власне, розвиток культури в умовах децентралізації можливий. Створення таких багатопрофільних просторів як Краєзнавчий музей у Срібному сприяє об’єднанню всієї громади. Завдяки таким сучасним історико-інформаційним центрам регіон має всі шанси «підтягнути» інфраструктуру, залучити додаткові фінанси для розвитку різноманітних проєктів, створити робочі місця, реалізувати наявний як економічний, так й інтелектуальний потенціал у громаді.
Прикладом взаємної співпраці та партнерства є підтримка бізнесом ініціатив органів місцевого самоврядування. Координація зусиль та ресурсів, спільна відповідальність за результати діяльності – це шлях до важливих змін у громаді.
Щоб замовити екскурсію в Краєзнавчому музеї (селище Срібне Прилуцького району) або з інших питань звертайтеся за телефоном: 0638222859 (Марина Даценко, директор музею), електронна пошта: datsenkom79@ukr.net.
Олена Маківчук
Фото автора та Марини Даценко
