Горицвіт, що на сонце схожий, У срібних крапельках роси, Стоїть край квітня насторожі, Вдивляючись в травневу синь. А там не за горами літо, Де п`ють волошки неба вись. Та вже не буде першоцвіту Й весни, що квітнула колись. Вночі розбудить вітер тишу, Навіє листя де-не-де. Під ранок строфи дощ напише І всі на ноти покладе. […]
- Читати далі -




