6 жовтня розпочалася наукова експедиція Національного музею Голодомору-геноциду із запису очевидців масового штучного голоду 1946—1947 років
- Читати далі -
На Чернігівщині вживають заходи щодо увічнення пам’яті жертв голодомору
На Чернігівщині ініціювали проведення заходів щодо збереження поховань жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в усіх громадах області
- Читати далі -
У Франції відкрилася виставка, експонати для якої надав Музей Голодомору
У Музеї Опору французького міста Лімож з 18 травня 2024 року розпочала роботу виставка «Від Голодомору до російсько-української війни»
- Читати далі -
Чернігівщина: «Тіла на вулицях села штабелями лежали» — розповідь очевидців
«Тіла на вулицях Кобижчі штабелями лежали». Так розповідає про голод 1933-го Єфросинія Никифорівна Малько. І це було правдою
- Читати далі -
Про злочини проти українства розповіла виставка у Чернігові
«Відповідальність нашого покоління — зробити все, щоб такі злочини проти українства більше ніколи не були можливими», — Олександр Ломако
- Читати далі -
В Україні ініційована акція зі вшанування жертв голодомору
До 90-х роковин Дня пам’яті жертв Голодомору Український інститут національної пам’яті ініціював акцію «Пам’ятай про жертв Голодомору
- Читати далі -
Майже кожна українська родина має свою історію про жорстокі методи росії
На 90-ті роковини Голодомору українці запалять свічки у пам’ять про невинних жертв однієї з найстрашніших трагедій своєї історії
- Читати далі -
ONUKA та митці Чернігівщини представили спільний проєкт
Під час війни, серця, які палають, об’єднуються у єдиний енергетичний потік. У ньому об’єднані мільйони українських сердець
- Читати далі -
Всеукраїнська культурологічна акція «Правда Жива»
Хорова капела “Почайна” Національного університету “Києво-Могилянська академія” щорічно проводить Всеукраїнську культурологічну акцію «Правда Жива». В основу проведення акції покладено звернення до проблем Голодомору засобом всенародного прослуховування історично правдивого видатного твору поета Василя Юхимовича та композитора Олександра Яковчука симфонії реквієм “Тридцять Третій”. Твір неодноразово виконувався в багатьох містах України та за кордоном. У ці скорботні осінні […]
- Читати далі -
Нащадок індіанського племені присвятив життя Україні
18 лютого 1952, року в Оклахомі (США) народився Джеймс Ернест Мейс, американський історик, політолог, журналіст, дослідник Голодомору в Україні. Саме Джеймс Мейс був автором ідеї «Запали свічку пам’яті», побачивши одного разу оформ-автопортрет Тараса Шевченка зі свічкою. А завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні та його масштаби. Він був автором звіту комісії Конгресу […]
- Читати далі -
Журналістка написала поему про голодомор
Твір «Прабабуся Олена Петрівна розповідає про Голодомор» цього року здобув перемогу в Міжнародному конкурсі «Коронація слова», у її відгалуженні «Молода коронація» – номінація «Поема для середнього шкільного віку». У поемі йдеться про рідний моєму серцю Чернігів. До цього на початку року в мене була ще одна приємна нагорода за збірку перекладів і творчу діяльність: диплом […]
- Читати далі -
Від голоду та свавілля потерпали й освітяни
Нотатки про Голодомор. Розповідь 5. Про вчителів Чекає на свого дослідника і тема долі вчительства в роки Голодомору. Цілком погоджуємось із словами відомої дослідниці Тамари Павлівни Демченко, яка зауважує, що «від голоду потерпали і сільські, і райцентрівські вчителі». Водночас із учителями того часу не все так просто. Попри те, що слово «вчитель» для пересічної людини сприймається […]
- Читати далі -
Не голодували тільки ті, хто «викачував» хліб у людей
Нотатки про Голодомор. Розповідь 4. Чи голодувала еліта? По всій території Чернігівщини лютував голод. Люди рятувалися, як могли, вживаючи в їжу будь-що, аби втамувати свербіння в шлунку. А чи всі голодували? Чи були у нас «обрані», яким голодувати не належало? Та були, звісно. І не потрібні три спроби аби вгадати про кого мова. Навіть у наявних […]
- Читати далі -Про жахіття часів голодомору розповіли чернігівські історики
Нотатки про Голодомор. Частина 1. Про «мужнього» Щербицького, або Коли в Україні заговорили про Голодомор. В Радянському Союзі правда про Голодомор всіляко приховувалася. Багато хто славу людини, що першою заговорила про голод, приписують В. Щербицькому. В україномовній Вікіпедії в статті «Голодомор в Україні (1932-1933)» і сьогодні є наступний абзац: «Уперше в СРСР 25 грудня 1987 року перший секретар […]
- Читати далі -Ці документи є свідками масштабних політичних репресій
Голодомор. Як і щороку, з останніми листопадовими днями зустрічаємо роковини найбільшого злочину проти українського народу – Голодомору 1932-1933 років. Пожовкле листя нагадує мені сторінки злочинних справ тоталітарного комуністичного режиму проти українських селян, інтелігенції, патріотів, яких було знищено як того листопадового листя… Кожне з розсекречених досьє пройшло через моє серце і розум, залишивши в них не […]
- Читати далі -«Пам’ять роду» — Всеукраїнську акцію започатковують в Україні
Час невблаганний, з кожним роком усе меншає живих свідків Великого Голоду. Але спогади про те лихоліття зберігають їхні діти та онуки, передаючи їх з покоління до покоління як пам’ять роду. А ще – родинні фотографії. Особливо ті, які були зроблені до 1932-го. Ті, на яких ще усі живі, здорові і впевнені в тому, що, тримаючись […]
- Читати далі -Селянин із Донеччини створив фотолітопис нищення українського села
Фотоаматор із села Удачне на Донеччині зафіксував на камеру колективізацію, розкуркулення, відбирання хліба, виселення до Сибіру й Голодомор 1932–1933 років. Свої коментарі на звороті світлин написав лише у другій половині 1950-х, після смерті Сталіна. Село Удачне на Донеччині від початку 1920-х мало свого фотолітописця: неподалік, на хуторі Романівка жив селянин-фотоаматор Марко Желізняк (1893-1982). Він знімав […]
- Читати далі -Миттєвості нашого життя можна побачити у Чернігові
27 квітня в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.М.Коцюбинського відкрилася виставка фоторобіт Марка Залізняка «Миттєвості нашого життя». Її приурочено до 125-річчя від дня народження фотографа. До Чернігова експозиція приїхала з Покровського історичного музею у рамках культурного обміну між Донецькою та Чернігівською областями. Про це розповів директор музею-заповідника Ігор Коцюбинський. Цього дня до садиби Михайла Коцюбинського завітала і […]
- Читати далі -
