Може, дійсно «відрізати», щоб завершити війну, якщо Україна і світ не здатні її завершити? Два з лишком роки тому, коли на Донбасі спалахнув сепаратизм, а потім війна, ідея «відрізати» Донбас від України не мала багато прихильників. Звичайно, лунали й такі думки, що, мовляв, Донбас — це п’ята колона в державі, що це регіон кримінальної економіки, […]
- Читати далі -Український паноптикум: учора, сьогодні. А завтра?
Що ж змінилося після Майдану? І чи потрібен був Майдан? Наближається третя річниця початку Майдану — кінець листопада. До речі, перший Майдан 2004 року теж почався наприкінці листопада. І ось уже більш як два з половиною роки минуло після перемоги Майдану, Революції Гідності, яка мала б оновити країну. Чому ж це оновлення відбувається так […]
- Читати далі -Закривавлена жінка на дорозі благала зупинитися. Розповідь вихідного дня
Вони побачили посеред дороги закривавлену жінку, яка просила їх зупинитися... Те, що сталося потім, не піддається поясненню! Якщо це не диво, то що це? Подружжя їхало в автомобілі, як раптом вони побачили жінку, яка стояла посеред дороги і махала їм, щоб вони зупинилися. Дружина сказала чоловікові їхати далі, бо це може бути небезпечно, але чоловік […]
- Читати далі -Недільна притча: відро з яблуками
Купив чоловік собі новий будинок — великий, красивий — і сад з фруктовими деревами біля будинку. А поруч у старенькому будиночку жив заздрісний сусід, який постійно намагався зіпсувати йому настрій: то сміття під ворота підкине, то ще якусь гидоту накоїть. Одного разу прокинувся чоловік у гарному настрої, вийшов на ганок, а там — відро з помиями. Чоловік взяв […]
- Читати далі -Етика. Випадок з життя
Чистим, доглянутим коридором ректорського крила технічного інституту йшов літній чоловік зодягнений у куфайку, з шапкою-вушанкою на голові, з одним відстовбурченим убік вухом… Старий несміливо поглядав на написи на дверях кабінетів, щось шукав… Ймовірно, дід прийшов з’ясувати щось про онука. З ректорських дверей вишмигнув енергійний проректор. Побачив старого, яструбом підлетів до нього: «Немедленно снимите шапку! Что […]
- Читати далі -Життеве. Як чоловік «застукав» дружину на горищі… з іншим
Андрій Дорошенко та Іван Пилипчук – сусіди. Хоч вони, як кажуть, не дуже цілуються, але живуть, як уподобає сусідам: тихо та мирно. Андрій, хороший хазяїн, поважає дружину Дуню, не п'є, працює столяром у “Міжколгоспбуді”. А у Івана життя не ладиться. Працює на залізниці, любить випити, б'є дружину, бешкетує. Ото, як приходить із роботи п'яний, то […]
- Читати далі -У Чернігові співали про правду та волю. Відео
9 березня, в день річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм відбулась тематична концертна програма «Вставай, правда! Вставай, воля!», присвячена 202-й річниці від дня народження ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. У концерті приймали участь: АКАДЕМІЧНИЙ НАРОДНИЙ ХОР Художній керівник та головний диригент Заслужений діяч мистецтв України ВОЛОДИМИР КОЦУР АКАДЕМІЧНИЙ […]
- Читати далі -Поїхали… електричкою, або Наша дійсність у дорозі і поза нею
Незабаром усі ринуться на свої дачі. Тож днями мені пригадалася поїздка в електричці минулорічної давності. Ця поїздка й навіяла мені думку поділитися своїми черговими роздумами. Так що – поїхали. А поїздка почалась із скандалу. Переді мною в касу жіночка дала 100 грн. на квиток, а касир їй повернула гроші, сказавши, що у неї немає здачі. […]
- Читати далі -За кого більш як 300 років тому Мотря Кочубей вийшла заміж
20 січня 1736 року пішла з життя Мотря Кочубей — хрещениця й кохана гетьмана Івана Мазепи. Є різні версії життєвого шляху Мотрі Кочубей після її стосунків із гетьманом Іваном Мазепою. Через принципову позицію батьків вона не змогла стати гетьманшею. Кочубеї вважали, що одружуватися з хрещеницею — то великий гріх. Що ж сталося з нею після […]
- Читати далі -Дорога життя у Чернігові
Це Чернігів, вулиця Комсомольська (все ще !), яка веде від вулиці Щорса (все ще!) до Центрального ринку. Щось схоже на кадри з кінофільмів про війну, коли голодний, зморений люд виносив на продаж усе, що можна, аби вижити. Порівняння з радянською дійсністю напрошується не лише у зв’язку з вищезгаданими назвами вулиць, а й через назву цього […]
- Читати далі -Жив в Естонії і в Тундрі, а повернувся в Україну
Є люди, які не старіють. Ніхто не дасть відповіді: а чому це з небагатьма відбувається? В чому полягає секрет збереження здоров’я, інтелекту, працездатності? Науковці зі своєї точки зору пояснюють таке явище, віруючі — зі своєї, а от Іван Семенович Лелюх пояснив так: «Мені, приміром, не було коли замислюватися над проблемою старіння. Усе своє свідоме життя […]
- Читати далі -Зимонька-зима не підвела
Вже не перший рік українці в очікуванні новорічних свят з особливим інтересом вивчали прогнози погоди. Так хотілося Новий рік зустрічати зі снігом та морозом! І зимонька-зима не підвела. Вже в останні дні грудня спохватилася, згадала про свої обов’язки і таки порадувала всіх справжньою чудовою зимовою погодою. Швиденько вкрила землю білою ковдрою, одягнула в снігові вбрання […]
- Читати далі -Від своєї долі не втечеш...
Моя прабабуся Олександра все життя боялася голоду або війни, у неї завжди був запас сірників та солі. Коли наприкінці 1980- их почула про об’єднання двох Німеччин — капіталістичної та комуністичної, вона розхвилювалася: «Буде війна!» — впевнено казала. Це підтверджували і її численні подруги. Старі «солдатки», як їх називали, чоловіки, брати, батьки яких залишилися на тій страшній війні, все життя мали надію тільки на себе. Баба Галя з нашого кутка боялася […]
- Читати далі -Баба Галя тягне тачку. Житейське
Бабі Галі — за 70, а значить, восьмий десяток. Бабі Галі сидіти б удома, гуляти з онуками, в’язати їм шкарпетки, дивитися телевізор. Не кажучи вже про закордонні мандри, що не про нас, — то американки, німкені чи француженки у свої далеко за 70 чи й 80 мотаються туристами по світу, дивитися Велику Китайську стіну чи […]
- Читати далі -Дідова мудрість: тільки мати не продасть і не зрадить
Відкрийте мені, діду, таємницю — що найголовніше в цім житті? Адже ти літ вже маєш не дурницю — а дев'яносто років на серцебитті.
- Читати далі -У липня чудовий дзвінкий голос. Фото
У липня чудовий дзвінкий голос – то співають високо в небі або сховані у гілках дерев птахи – маестро-соловейко, вранішній жайворонок, веселий говіркий горобець. А ближче до вечора музика літа змінюється – то вступає хор цвіркунів, що не замовкає аж до самого ранку.
- Читати далі -Часто сниться мені отчий дім…
Часто снится мне отчий дом, Сад вишневый и кусты сирени, Маттиола цветет под окном, По весне соловьиные трели.
- Читати далі -Секрет діда Олекси. Бувальщина
Уїдливе вуличне прізвизько Резік приліпилось до діда Олексія, мов непроханий кусючий ґедзь у Петрівку. Може через те, що завзятий мисливець ще до війни на полюванні часто «промазував», стріляючи зі своєї старої, допотопної берданки. А купити нову двоствольну рушницю не було статків...
- Читати далі -Бальзаківське бабине щастя, або Хто більше всіх сміється, у того серце плаче
Было мне недавно...В гости позвали на день рождения. Хорошо так там оказалось, уютно и весело всем. Еды много. Пить никто никого не принуждал. А громче других над столом праздничным слышался голос одной гостьи.
- Читати далі -Життя моделюється?
Зустріла недавно знайомого. Давненько не бачилися. Сивенький, лисенький, з вирощеним чиновницьким черевцем, але загалом досить веселий і симпатичний, як і раніше. Коли йому було під тридцять, його улюбленою розхожою фразою була: «У мене є все, крім дружини і грошей!»
- Читати далі -
