У Батурині завершено реалізацію культурного проєкту «Гетьманська столиця: доступна історія», що здійснювався за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Стійкість суспільства через культуру». Ініціатива стала знаковою для Чернігівщини: уперше музейний заклад регіону отримав комплексно адаптовану експозицію, відкриту для всіх категорій відвідувачів.
Протягом травня-вересня 2026 року команда заповідника працювала над створенням безбар’єрного середовища. Особливу увагу приділили людям з інвалідністю, ветеранам, старшим відвідувачам та іншим маломобільним групам. Завдяки цьому музейний простір тепер відповідає сучасним стандартам доступності й орієнтований на потреби кожної людини.
Серед ключових новацій — інтерактивний сенсорний стіл із 3D-моделями артефактів, розроблений фахівцями 3Dcom.lab. Він дозволяє розглядати історичні предмети у цифровому форматі, взаємодіяти з ними та отримувати інформацію через тактильне й візуальне сприйняття. Для людей із порушеннями зору створено 24 тактильні картини та інформаційні таблички зі шрифтом Брайля. Консультації щодо їхнього впровадження надали експерти ресурсного центру «Безбар’єрна Україна».
Не менш важливим стало впровадження аудіогідів із аудіодескрипцією, що допомагають незрячим і слабозорим відвідувачам самостійно ознайомлюватися з експозиціями. Для людей із порушеннями слуху підготували відеогіди українською жестовою мовою за участі громадської організації «Сурдо Школа». А для зручної навігації територією заповідника встановлено мнемосхеми — спеціальні тактильні плани.
Окремим рішенням став панорамний відеотур криптою Воскресіння Господнього на території Цитаделі Батуринської фортеці. Він відкриває можливість дистанційно оглянути архітектуру храму та експозицію «Вчора — Батурин, сьогодні — Буча», присвячену історичній пам’яті та сучасним подіям війни.
Загалом адаптовано п’ять музейних об’єктів, що дозволяє поєднати різні формати сприйняття інформації — від візуального до аудіального й тактильного. Таким чином, «Гетьманська столиця» стала прикладом того, як поєднання музейної традиції та цифрових технологій формує новий рівень доступності.
Проєкт довів: культурна спадщина може бути відкритою й зрозумілою для кожного. Це не лише окремі інклюзивні рішення, а цілісний підхід до музейної справи, де головним є право людини на вільне пізнання історії.
Марина Хармак, НІКЗ «Гетьманська столиця»
На світлинах: Презентація проекту «Гетьманська столиця: доступна історія» для представників Чернігівського реабілітаційного центру мережі Recovery.
