Веселе літо згасло — пора відпочинку і розваг, пора, коли людина радіє кожному дню. І хоча влітку дні дуже довгі, все одно ця пора року здається нам занадто короткою...
Вересень прийшов і став повноправним господарем у природі. Вранці й уночі — прохолодніше. А вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Люди збирають врожаї на полях, а садки вже подарували господарям свої золотаві дарунки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Інколи сіється дрібний дощ.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. Така типова картина для вересня...
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Дехто поринає в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настає найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настає золота осінь.
У багатьох знову починається все заново – навчання, робота, кар’єра, знову ми входимо в звичну нам колію. При всьому цьому ми стали більш досвідченими, стали по іншому ставитися до навколишнього світу. І зовсім незабаром з дерев впадуть останнє листя, дерева залишаться зовсім голими, почнуться перші заморозки, за якими послідує сніг. Однак, все це буде пізніше.
Попереду ще бабине літо і достатньо часу насолодитися яскравими сонячними променями, адже сонце теж з останніх сил намагається дати нам тепло, яким воно радувало нас все літо.
Олександр ШАБАЛІН. Фото М.ВОЛКА, м. Семенівка
