1802 рік. Газети Москви і Петербургу шокують скандальною новиною — князь Олександр Голіцин умудрився програти в карти власну дружину, княгиню Марію Григорівну!!! Для нас ця історія є надзвичайно цікавою, бо виграв княгиню син гетьмана України Кирила Розумовського, граф Лев Розумовський!
Такого в історії азартних ігор ще не було, традиційно вважалося, що за ломберним столиком можна програти гроші, маєтки, совість врешті-решт, але не дружин, тим паче, блакитної крові.
Марія Григорівна Вяземська була ще дуже юною, коли її батьки видали заміж за князя Олександра Голіцина. Це був шлюб за розрахунком — великого приданого в нареченої не було, а наречений був дуже вигідною партією: володів багатьма маєтками, у тому числі 24 тисячами кріпосних. Більше Олександру Миколайовичу не було чим похизуватися. В Москві він мав славу затятого картяра, рідкісного марнотрата і клоуна — напував кучерів шампанським, розкидав золоті монети слугам і циганам, розкурював люльки паперовими асигнаціями...
Марія Розумовська
Лев Розумовський
Марія була дуже вродливою, іі називали «прекрасною Юноною», але частіше — «сумною Юноною». В шлюбі вона була глибоко нещасною, зневажала свого чоловіка, який не шкодував коштів на її розкішні наряди для світських раутів, а вдома нерідко прикладав руку.
На одному балу Марія Григорівна зустрілася поглядом з графом Левом Розумовським — високим статним красенем, інтелектуалом, справжнім джентельменом. Лев Кирилович безнадійно закохався у Марію, і вона відповіла йому взаємністю. Марія Григорівна уявляла, яка б вона була щасливою, якби поряд з нею був Лев, а не Голіцин - неотесаний грубіян, лисуватий і непривабливий у всіх відношеннях. До речі, між Голіциними та Розумовськими були родинні зв'язки - брат княгині, Микола Григорович Вяземський, був одружений на племінниці Лева Розумовського — Катерині Василівній Васильчіковій. Лев був частим гостем в домі Голіциних, грав в карти з Олександром Миколайовичем, і його серце завмирало при кожній зустрічі з його дружиною.
Лев Кирилович спершу хотів викликати Олександра Голіцина на дуель, але незабаром доля подарувала йому можливість влаштувати дуель за картярським столиком. Грали всю ніч в маєтку Голіциних. Грали в фараон — відому картярську гру, яка користувалася широкою популярністю в дворянських колах. Тієї ночі князю страшенно не щастило, він програвав раз за разом. І тоді Лев Розумовський запропонував йому поставити на кон дружину, в обмін на все те, що до цього програв. Потрібно віддати належне Голіцину, він деякий час вагався, але почувши, що Лев завтра пришле за виграшем, згодився і програв ...Марію. Свідки цієї неймовірної сцени переказували, що Олександр Миколайович, сидячи за ломберним столом, як дитина, заплакав. Потім схопив за рукав Лева і повів його до Марії, щоб повідомити, що сталося. Перед нею він пробував виправдатися, мовляв, картярська фортуна зрадила йому, але Марія сказала: «Досить!» і мовила до Лева: «Чого мені чекати, Леву Кириловичу?». І тієї ночі вони разом поїхали в маєток до Лева Розумовського.
Ця історія наробила багато шуму в обох столицях імперії і стала об'єктом пліток і шушукань. Завдяки такому широкому розголосу Марія розлучилася з О. Голіциним. Зазвичай, в ті часи отримати розлучення було практично не можливо: простіше було при живому чоловіку стати черницею. Але наші закохані обвінчалися в 1802 р. в домовій церкві Св.Петра і Павла в підмовсковному маєтку Петровсько-Розумовському. Після весілля молодята поспішили в гетьманський Батурин, де на них чекав батько Лева гетьман Кирило Розумовський, який гостинно їх зустрів в своєму палаці.
Тривалий час вище суспільство шлюб Розумовських не визнавало, Марія стала персоною нон-грату для великосвітських заходів. В 1809 р. на одному московському балу в І.Гудовича, на який було запрошено подружжя Розумовських, несподівано з’явився імператор Олександр І. Він демонстративно пройшов через всю залу, підійшов до Марії Григорівни і звернувся до неї з такими словами: «Madame la comtess, voulez-vou me fair l’honeur, de danse une polonaise avec moi» (пані графиня, дозвольте запросити Вас на полонез). Таким чином, репутацію сім’ї Розумовських було реабілітовано.
Прожили Лев та Марія в шлюбі щасливих 16 років до смерті Лева, який помер в 1818 р. Марія його пережила на 47 років, більше не одружувалася, до кінця життя берегла пам'ять про коханого чоловіка. Надзвичайна історія про виграш в карти дружини була використана Михайлом Лермонотовим при написанні поеми “Тамбовська скарбничиха ”.
Катерина ДЗЕКУН
