Добридень вам, мої дорогенькі читачі! Заварюйте собі запашного чаю, вмощуйтеся зручніше, бо маю до вас розмову — таку, що зачепила за живе, змусила замислитися над кожним звуком, який ми випускаємо у світ.
Знаєте, я завжди був переконаний: наша солов’їна — це безкрає море. Вона «ширша», багатша, глибша за сусідську мову. Вірив у це свято, аж поки позавчорашня подія не посіяла в моїй душі зерно сумніву... чи то пак, змусила поставити собі одне вкрай логічне запитання.
Трагедія під маскою «пригоди»
Їхав я через старий Остер, що на Козелеччині. Бачу — скупчення людей, мигалки, зупинився. Питаю у поліцейського: «Що тут сталося?» А він, такий чемний, відповідає: «Дорожньо-транспортна пригода трапилася».
І все б нічого, якби не одне «але». У тій ДТП були жертви. Розумієте? Життя обірвалося.
І от я стояв там, під поліським небом, і думав: ну як так? Хіба ж можна назвати страшну аварію «пригодою»? Виходить дивна лінгвістична пастка. В російській мові є чіткий поділ: «приключение» (щось авантюрне) і «происшествие» (щось, що сталося, найчастіше — трагічне). А в нас усе в один кошіль — пригода.
Але погодьтеся: яка ж це пригода, коли залізо вщент і людське горе навкруги? Пригода — це коли ви несподівано зустріли старого друга на вокзалі або коли в мандрівці збилися з курсу і знайшли казкове озеро. Це азарт, ризик, цікавість. А тут — трагедія. Чи не правильніше було б переглянути ці сухі канцеляризми? Бо слово має відображати суть, а не ховати біль за офіційним терміном.
Як ви вважаєте, друзі? Чи не пора нам повернути словам їхню справжню вагу?
Прогнози неба та бабусині записники
Та менше з тим. Життя триває, і попри всі роздуми про мову, природа живе за своїм календарем. Я от зазирнув у щоденникові спостереження моєї бабусі. Сьогодні, 14 травня, наше Полісся не балуватиме спекою. Температура: не вище 16°C. Вечір: готуйте парасолі, бо може хлинути дощ.
Знаєте, що кажуть народні прикмети про цей день? Якщо сьогодні негода — чекай на сувору й люту зиму. А якщо сонечко зійде ясно — все літо буде погожим та лагідним. Сьогодні в нас день «на два фронти»: і сонце світить, і дощ збирається. Тож, мабуть, і зима буде не такою вже страшною — десь приморозить, а десь і відпустить.
Раджу придивитися до дрібниць:
- Йде теплий дощ? Радійте — огірки та капуста вродять на славу.
- Багато ластівок кружляє в небі? Значить, тепло прийшло остаточно й надовго.
Про заборони та власну волю
Є в моєму записнику й кілька застережень на сьогодні. Кажуть, сьогодні не варто брати до рук рукоділля. Не шийте, не в’яжіть, щоб не накликати на себе хвороби. І боронь боже давати чи брати в борг насіння — врожаю не бачити як своїх вух.
Можна, звісно, посміхнутися і не вірити. Я ж вам не лектор, я — ваш співбесідник. Можете зробити все навпаки, просто щоб перевірити: чи діють ті давні прикмети в нашому сучасному світі, чи це просто відгомін минулого? Спробуйте, а потім розкажете.
Бажаю вам, дорогенькі мої, щоб усе у вас було добре. І на дорогах, і в серці, і в житті взагалі. Нехай кожна ваша «пригода» буде лише зі щасливим фіналом.
З любов'ю та надією на світло,
Ваш дід Макар
Теги: #погода, #прогноз_погоди, #дід_Макар
