Вітаю вас, мої дорогенькі! Знаєте, я людина старої закваски й, чесно кажучи, завжди скептично ставився до отих ваших «інтернетів». Ну що там може бути справжнього? Але недавня історія, яку мені переповів знайомий, змусила навіть мене, старого бурчуна, повірити в силу цифрового слова.
Уявіть собі картину: неділя, тихий двір, зібралися люди. Не те щоб гучне свято — бо які зараз розваги, коли в країні війна? — але привід був світлий: День матері. Підняли келихи за найрідніших, згадали про коріння, а потім… господарі вирішили поєднати приємне з корисним. Господиня, жінка хазяйновита, жартома (чи й не зовсім) запропонувала гостям «розвагу»: вручила кожному по сапі й виставила на моркву та буряки. Мовляв, по рядку на брата — і город чистий, і розмова жвавіша.
І тут стається непередбачуване! Один із гостей каже: «Стривайте! Сьогодні ж не можна в землі порпатися та гострі предмети в руки брати». На закономірне господарське «Звідки такі новини?» чоловік просто дістав смартфон і зачитав... текст діда Макара, себто мій абзац, де якраз про це йшлося!
Вибачайте, добрі люди, що через мої поради у вас прополювання зірвалося. Але, правду кажучи, на душі стало тепло. Приємно, що слово моє — а точніше, слово моєї бабусі, яка кожен день життя в записник нотувала — досі має таку вагу, що навіть сапу з рук вибиває.
Сьогодні, якщо зазирнути в пам’ять наших прадідів, ситуація з землею тонка. Орати чи саджати велике — зась, врожаю не бачити. А от висмикнути бур’ян у міжряддях — то справа благородна, це дозволяється.
Втім, природа сама вирішила розсудити наші суперечки про роботу. На більшій частині Чернігівщини сьогодні дощитиме. Небо над областю зараз примхливе, як мале дитя. От у вівторок над Ніжинщиною та Прилуччиною хмари так затягнуло, що лило, як з відра, а в сусідів — лише пилюку прибило або й зовсім сонце світило.
Що ж нам каже небо на 13 травня? У Чернігові хмарність триматиметься до вечора. Ранок почався з дощу, і хоча він зараз припинився, і визиркує трохи сонечко, небесний полив набере сили, небо потемніє, і дощ зарясніє над містом. Повітря прогріється максимум до +17°C. Не спекотно, але для травня — в самий раз.
А ви помітили, що сьогодні в повітрі з’явився характерний писк? Не дивуйтеся. 13 травня за календарем — день Лукери (Гликерії) Комарниці. Саме з цього дня, за народними спостереженнями, вилітають перші комарі. Колись казали так: «Багато комарів — готуй комори на овес та чекай теплого літа».
Тож, якщо вас сьогодні спробує вкусити цей маленький нахаба, не дуже сердьтеся. Можливо, він просто приніс звістку про гарний врожай.
Світ зараз непростий, тривожний, але в цих дрібних прикметах, у дощі, що вмиває город, у мудрості предків, ми шукаємо ту саму опору, яка не дає впасти. Бережіть себе, мої дорогенькі, шануйте традиції й пам’ятайте: за кожною хмарою все одно ховається сонце.
З любов'ю та надією на світло, Ваш дід Макар.
