Плач гітари ожив у Чернігові

Творчий дует із Чернігова — Тетяна та Інна Чабан — представили нову пісню, що стала містком між іспанською та українською культурою. В основі твору — вірш Федеріко Гарсія Лорки «Плач гітари» у перекладі Василя Стуса.

Поезія Лорки, сповнена трагічної музичності, знайшла нове звучання у виконанні чернігівських мисткинь. «Починається плач гітари…» — ці рядки стали лейтмотивом композиції, де інструмент перетворюється на символ людського серця, розіп’ятого на струнах болю й надії.

Монотонний ритм, що нагадує хвилю чи зимовий вітер, у пісні сестер Чабан звучить як голос самої долі. Гарячий пісок, біла камелія, стріла без цілі — образи, які у перекладі Стуса набули особливої гостроти, тепер оживають у музичній тканині твору.

Цей проєкт — не лише музична прем’єра, а й культурний жест. Він поєднує іспанську поетичну традицію з українським перекладом, створеним одним із найвизначніших поетів-дисидентів ХХ століття. Василь Стус, який сам знав ціну болю й самотності, передав у словах Лорки глибинну трагедію, а чернігівські виконавиці додали їй сучасного звучання.

Пісня «Плач гітари» — це нагадування про те, що мистецтво здатне долати кордони й епохи. Вона звучить як голос свободи, як відлуння серця, що не може мовчати.

Сергій Вітер

Теги: #Федеріко #Гарсія_Лорка, #Лорка, #поезія, #вірші, #пісня, #Василь_Стус, #Галамага, #Чабан_Тетяна