Важливим кроком утвердження на законодавчому рівні історичної справедливості, що 24 серпня 1991 року незалежність України була відновлена, а її проголошення в XX столітті відбулося 22 січня 1918 року, стали зміни у Законі України «Про державні нагороди України» — пункт 3-2 Прикінцевих положень. Це здійснено відповідно Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» від 21 серпня 2025 року № 4579-IX.
Відтепер державними нагородами України також визнаються такі нагороди (відзнаки), запроваджені органами влади Української Народної Республіки та Українською Головною Визвольною Радою, якими у період до відновлення незалежності України у 1991 році нагороджувалися борці за незалежність України у XX столітті.
ЯКІ ЦЕ НАГОРОДИ?
— Хрест Святого Архістратига Михаїла — 1918 рік, Українська держава гетьмана Павла Скоропадського, за військову хоробрість;
— Залізний хрест «За Зимовий похід і бої» — 1920 рік, Українська Народна Республіка часів Директорії, за участь у Першому Зимовому поході Армії УНР на чолі з генерал-хорунжим Михайлом Омеляновичем-Павленком, який тривав з 6 грудня 1919 року до 6 травня 1920 року — фото 001;
— Хрест (Орден) Симона Петлюри — 1932 рік (відзнака, а в 1974 році надано статус ордена), Державний Центр УНР в екзилі (тобто у вигнанні, політичній еміграції), нагороджувалися воїни Армії УНР та повстанчих відділів, що брали участь у збройній боротьбі за визволення України під проводом Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, «за винятком тих, що: а) зрадили ідеї державности України, перейшовши до табору ворогів її, і б) заплямували себе негідною українського вояка поведінкою чи переступами». Відзначені іменувалися «Лицарями Ордена Залізного Хреста» — фото 002;
— Хрест Бойової Заслуги (Золотий Хрест Бойової Заслуги I, II класу) — 1944 рік (зразки орденів УГВР затвердила лише 30 червня 1950 року), Українська головна визвольна рада за поданням Головного командира УПА, за бойові заслуги в боротьбі за Українську самостійну соборну державу — фото 003;
— Срібний Хрест Бойової Заслуги I, II класу — 1944 рік (зразки орденів УГВР затвердила лише 30 червня 1950 року), Головний командир УПА за поданням крайового командира УПА, за бойові заслуги в боротьбі за Українську самостійну соборну державу — фото 003;
— Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 1944 рік (зразки орденів УГВР затвердила лише 30 червня 1950 року), крайовий командир УПА за поданням командира групи або військової округи УПА, за бойові заслуги в боротьбі за Українську самостійну соборну державу — фото 003;
Важливо відмітити, що згідно з рішенням УГВР від 30 травня 1947 року «Хрестами Бойової Заслуги» дозволялося нагороджувати й цивільних учасників підпілля Організації українських націоналістів.
— Хрест Заслуги (Золотий Хрест Заслуги I, II класу) — 1944 рік, Українська головна визвольна рада за поданням Головного командира УПА, відзначення воїнів УПА та цивільних осіб (некомбатантів) за трудовий внесок у забезпечення визвольної боротьби — фото 004;
— Срібний Хрест Заслуги I, II класу — 1944 рік, Українська головна визвольна рада за поданням Головного командира УПА, відзначення воїнів УПА та цивільних осіб (некомбатантів) за трудовий внесок у забезпечення визвольної боротьби — фото 004;
— Бронзовий Хрест Заслуги — 1944 рік, Головний командир УПА за поданням крайового командира УПА, відзначення воїнів УПА та цивільних осіб (некомбатантів) за трудовий внесок у забезпечення визвольної боротьби — фото 004;
— Медаль «За боротьбу в особливо важких умовах» — 1948 рік, Українська головна визвольна рада, право нагороджувати мали командири груп (Військових округ) УПА на основі дозволу Головного Командира УПА, отримували усі без винятку учасники українського визвольного підпілля, які з часу другої більшовицької окупації (тобто з 1944 року) впродовж щонайменше двох років боролися в особливо важких умовах — фото 005.
Звертає увагу обґрунтування рішення Української головної визвольної ради про запровадження цієї медалі: «З уваги на те, що в різних районах України багато учасників українського визвольно-революційного руху веде боротьбу проти московсько-більшовицьких окупантів в незвичайно важких умовах, — в умовах, що вимагають від революціонерів і повстанців просто надлюдських фізичних і моральних зусиль, — для відзначення особливої мужности таких революціонерів і повстанців та їхніх особливих заслуг для справи визволення України встановити окрему медалю «За боротьбу в особливо важких умовах».
Пам’ятаємо! Перемагаємо!
 |
 |
Сергій Бутко,
співробітник Українського інституту національної пам’яті, представник у Чернігівській області
