1 жовтня Україна відзначає одразу кілька свят, які мають глибокий історичний зміст: День захисників і захисниць України, День українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Поєднання цих свят — невипадкове, адже традиція вшанування мужності, героїзму та незламного духу тих, хто в різні часи ставав на захист нашої держави сягає корінням ще у добу козацтва. Саме козацьке військо вважало Покрову своєю покровителькою, а день 1 жовтня став символом мужності, відваги й служіння рідній землі. Від козаків і гетьманів до воїнів, які сьогодні боронять державу, простягається нерозривна нитка історичної спадкоємності. Як колись козаки боролися за волю та незалежність, так і теперішні захисники України стоять на варті нашої свободи.
У цьому контексті особливе місце посідає столиця України – Гетьманщини — Батурин. Адже з 1669 року місто було не лише резиденцією гетьманів Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича, Івана Мазепи та Кирила Розумовського, а й місцем, де вирішувалися доленосні питання державного устрою, дипломатії та військової стратегії. Батурин став осердям формування української державницької традиції, тісно пов’язаної з козацьким лицарством, символом сили та слави козацького війська, прагнення до свободи.
У листопаді 1708 року місто Батурин зазнало нищівної руйнації від московських військ за прагнення нас, українців, бути господарями на своїй землі. Тисячі мешканців та оборонців були жорстоко знищені московитами, а столиця України — Гетьманщини перетворилася на руїну.
Сьогодні, коли Україна 11-й рік поспіль відстоює свою свободу у війні з росією, історія Батурина звучить особливо актуально. Образ гетьманської столиці для усіх, хто незламно стоїть на захисті нашої Батьківщини проти одвічного ворога, є уособленням боротьби за незалежність і готовності відстоювати право на власну державу ціною життя. Для сучасних захисників України оборонці Батурина: наказний гетьман Дмитро Чечель, очільник артилерії Фрідріх Кенігсек, сотник Дмитро Нестеренко, козаки Лубенського, Прилуцького, Миргородського полків та Батуринської сотні, є прикладом незламності й жертовності. Так само, як колись козаки — мазепинці захищали українську землю від московської навали у XVIII ст, нині це роблять воїни Збройних Сил України.
Виставка НІКЗ «Гетьманська столиця» у храмі Воскресіння Господнього на території Цитаделі Батуринської фортеці «Герої нескореної України».
У наші дні Батурин, як і усі міста України, має свій пантеон полеглих героїв у російсько-українській війні. Олександр Ровний, Ігор Кушніренко, Руслан Сергієнко, Григорій Ситник, Валентина Водала-Топішко, Віктор Борисенков, Максим Летик, Олексій Передерій, Артем Маслак, Андрій Романов, Валентин Маїрко, Сергій Крутоголов, Олександр Откидач, Василь Риженков, Віталій Горленко, Валентин Прасол – Герої нашого часу, нащадки мужніх мазепинців, які з честю виконали свій обов’язок перед державою у збереженні територіальної цілісності та віддали найдорожче – життя. Тринадцятеро захисників Батуринської громади вважаються зниклими безвісти, і вся громада молиться за їхнє повернення. Понад сто її жителів сьогодні стоять у строю захисників Батьківщини.
Нам, нащадкам козацької слави, тим, чиї пращури билися проти московського, імперського та червоного терорів упродовж XVII — ХХ ст., а зараз батьки та сини котрих захищають нашу землю в новітній війні зі споконвічним ворогом, знаємо, наша держава перебуває під захистом її воїнів, під покровом Божої Матері й духовною опікою всіх, хто навіки залишився на щиті.
Марина Хармак, завідувачка відділу історії Гетьманства Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
Головне фото: Виставка НІКЗ «Гетьманська столиця» у храмі Воскресіння Господнього на території Цитаделі Батуринської фортеці «Вчора – Батурин, сьогодні-Буча».
