В акваторії Керченської протоки сталася екологічна катастрофа внаслідок аварії двох російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239».
ЗАЯВА ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ
Обидва судна зазнали аварії, що призвело до витоку близько 4000 тонн мазуту у води Чорного моря. У результаті інциденту утворилася велика нафтова пляма.
За попередніми оцінками, витік мазуту матиме катастрофічний вплив на морську екосистему Чорного моря. Токсичні нафтопродукти спричинять масову загибель планктону, який є основою харчових ланцюгів, що, своєю чергою, призведе до отруєння риб, морських ссавців, птахів та інших живих організмів. Забруднення води та донних відкладень спричинить довгострокові зміни у біорізноманітті регіону, завдавши непоправної шкоди середовищам існування багатьох видів морської флори та фауни. Прибережні екосистеми, зокрема водорості, молюски та коралові утворення, також зазнають руйнування. Відновлення постраждалих видів і екосистем може тривати десятиліттями.
Цей інцидент став черговим підтвердженням системної безвідповідальності та злочинної політики росії, яка нехтує міжнародними стандартами екологічної безпеки та нормами морського права. Використання застарілих, технічно несправних річкових суден для морських перевезень в умовах шторму свідчить про грубе порушення правил безпеки судноплавства, що є типовим для країни-агресора. Відсутність належного нагляду за експлуатацією суден та систематичне ігнорування міжнародних екологічних стандартів призводять до регулярних техногенних катастроф із катастрофічними наслідками для довкілля.
Україна рішуче налаштована боротися за відновлення своєї територіальної цілісності та забезпечення безпеки у всьому Чорноморському регіоні. Водночас держава продовжуватиме захищати своє природне надбання та права громадян, які постраждали внаслідок злочинної діяльності окупаційної адміністрації.
Закликаємо міжнародну спільноту засудити безвідповідальну політику росії, яка загрожує екологічній безпеці Чорного моря та прилеглих регіонів, вимагати усунути наслідки, спричинені аварією та відшкодування збитків, а також посилити міжнародний контроль за дотриманням стандартів безпеки судноплавства з метою запобігання подібним катастрофам у майбутньому.
