Понад 45 журналістів з Чернігівської, Сумської та Житомирської областей вперше зібралися разом на регіональний медійний форум в Чернігові. Крім російських обстрілів, обговорили мобілізацію персоналу, кадровий голод, недопуск на місця подій та потребу в трансформації.
Форум під назвою “Медіа прикордонних громад” 26–27 вересня організував регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Чернігів”.
У цьому матеріалі кілька важливих наголосів на проблемах в медійній сфері, які порушували учасники форуму.
Військова тематика і дискримінація регіональних журналістів
Регіональні медійники відчувають дискримінацію щодо допуску до важливих тем, пов'язаних з війною у порівняння з іноземними колегами або представниками всеукраїнських видань.
Наприклад, шеф-редакторка північно-східного хабу Суспільного Алла Скорик розповіла, що на обміни полоненими, які відбуваються на прикордонні Чернігівської та Сумської областей, регіональні журналісти взагалі не можуть потрапити. Допускаються туди лише іноземні журналісти, деякі всеукраїнські видання. Але не регіональні медіа, бо вони не мають виходу і зв'язків з Офісом Президента або ГУР. На думку Алли Скорик, необхідно, щоб була прозора черга і зрозуміла процедура допуску журналістів на такі важливі події.
Також Суспільне важко виборює можливість висвітлювати життя прикордоння Чернігівщини.
“Про село Леонівка з прикордонної Семенівщини писали всі медіа. Чиновники говорили, що там немає жителів, посилаючись на те, що там не залишилося абонентів електроенергії. Але нам пишуть читачі в Телеграм, що це неправда і в цьому селі живуть люди. Щоб потрапити в Леонівку, ми дуже довго контактували і з ОК “Північ” і з військовими, але не отримували дозволу, нам пояснювали, що там ДРГ”, — говорить Алла Скорик.
Зрештою журналісти поїхали в це село в машині з листоношами, які возять раз в тиждень не лише газети і кореспонденцію, але й харчові продукти. І тільки в такий спосіб журналісти змогли поспілкуватися з місцевими жителями про їх життя на прикордонні без зв'язку, світла та під постійними обстрілами.
Скрін з сюжету Суспільне Чернігів про прикордонне село Леонівка на Чернігівщині
Аналогічний досвід і у журналістів Сумщини. Виконавча директорка “Кордон.Медіа” та регіональна представниця Інституту масової інформації Альона Яцина каже, що безпека журналістів найголовніше, але якщо вони довго не отримують дозвіл, то самостійно вивчають ситуацію і намагаються різними способами потрапити в необхідну локацію.
“Якщо нас військові не пускають кудись дуже довго, ми починаємо спілкуватися з іншими військовими, дізнаємося всю ситуацію і, якщо там реально дуже небезпечно, то, звісно, ніхто туди не їде, адже гарний журналіст – живий журналіст. Однак, якщо ризики, які пресофіцер оцінює як високі, перевищені, то ми шукаємо різні способи: їздимо з аграріями, з військовими, в кузові вантажної машини”, — розповідає редакторка.
На одній з сесій медійного форуму в Чернігові представники ОК “Північ” мали неформальну зустріч з журналістами, на якій говорили й по допуск. Втім, щодо ситуації певної дискримінації регіональних медіа чернігівські військові порадили звертатися в Київ, бо на місцевому рівні ці питання не вирішуються.
Перезріла потреба реформування комунальних медіа
Екс-директорка сумського комунального ТРК “Тростянець” Леся Шелест назвала основною проблемою комунальних медіа повну залежність від місцевого бюджету та, відповідно, повну залежність від місцевої влади.
“Залежність від місцевої влади — це монополізм на інформацію. Ми не можемо висвітлювати багатьох тем. Наприклад, про тему відбудови не можемо зробити об'єктивний матеріал, де був би паритет думок. Але медіа не має бути частиною пресслужби місцевої влади”, — вважає колишня керівниця комунального медіа.
Леся Шелест закликала Національну раду, міжнародні фонди та експертів звернути увагу на забезпечення шляхів фінансування в разі перетворення комунальних медіа на публічні чи приватні.
У цьому контексті згадали під час форуму і ситуацію з комунальним телебаченням в місті Чернігів, яке, по суті, сьогодні стало заручником протистояння між військовою адміністрацією та місцевою радою.
Так, начальник міської військової адміністрації Чернігова Дмитро Брижинський наполягає на скороченні фінансування комунального підприємства “Телерадіоагентство “Новий Чернігів”. Свої дії він пояснює використанням комунального телебачення міськрадою для власного піару та необхідністю переспрямувати кошти на потреби Збройних сил України. Вже не один місяць між військовою адміністрацією, яку очолює Дмитро Брижинський, та міською радою Чернігова на чолі з в.о. голови Олександром Ломаком триває протистояння щодо розподілу сфер впливу та бюджету. У зв'язку з цим частина чернігівських медіа та пабліків в соціальних мережах втягнута у владне протистояння. Відтак в Чернігові склалася ситуація, коли замість того, щоб об'єктивно розібратися в причинах конфлікту, з’ясувати об’єктивну інформацію, окремі медіа виступають рупорами сторін, посилюючи розкол серед жителів прикордонного міста, формують негативний імідж в очах міжнародних донорів, організацій та партнерів. Як відомо, відповідно до закону «Про медіа» всі комунальні медіа мають пройти реформу та перетворитися на публічні чи приватні медіа або закритися. Це потрібно для забезпечення незалежності медіа від влади. Однак ця реформа поки що на паузі через воєнний стан. У законі йдеться, що реорганізація має розпочатись упродовж шести місяців після завершення воєнного стану. Хоча це не забороняє комунальним медіа змінюватися під час війни. Втім, процес реорганізації почали лише два з 132 комунальних медіа, які залишилися в Україні.
Цінність спілкування медійників
Загалом цінність подібних форматів як форуми — це можливість побачити різний досвід колег із сусідніх регіонів.
Окрема сесія на форумі стосувалася розслідувальної журналістики. Анна Сорока, журналістка сайту “Наші гроші”, детально розказала про методологію пошуку підозрілих тендерів, недоброчесних замовників та підрядників. Це викликало дискусію в залі, чи можуть невеликі медіа громад дозволити собі розслідувальні проєкти. Зрештою дійшли до висновку, що справа не в бюджеті, а в сміливості журналістів та редакторів.
Скрін з сайту “Наші гроші” про розслідування на Чернігівщині
Для Чернігова медійний форум став першим у форматі зібрання журналістів, щоб обговорити проблеми, обмінятися досвідом та познайомитися з колегами. Адже раніше на Чернігівщині разом медійників збирали тільки державні установи для вручення грамот та відзнак. А це трохи інший формат, який зовсім не личить професійній журналістиці.
Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
