Мар’яні Бабій із Липового, що у Талалаївській територіальній громаді Чернігівської області, на початку літа виповнилося всього 12 років. Восени вона почне навчання у 7-му класі місцевої школи.
Мар'яна Бабій
Якщо брати по роках, то ще зовсім дитина. У такому віці, діти, здебільшого, ще безтурботні. Сучасні «зависають» біля комп’ютерів, знаходячи собі там розваги. У дечому вже допомагають батькам, особливо в селі. Мар’яна ж зовсім інша. Бо вже давненько має улюблене заняття, яке приносить їй душевну насолоду. Дівчинка неймовірно гарно малює і вже визначилася, що це заняття у неї на довго і всерйоз. Ким стане, ще невідомо, але, що малюватиме й надалі, знає точно.
Днями Мар’яна була учасницею Міжнародного конкурсу талантів «Євро літо» (організатори: БФ «Українська формула добра» і ГО Динаміка успіху»). І за результатами конкурсу вона отримала гран-прі в категорії «Живопис».
Воїн, який повернувся з російського полону. Робота Мар'яни Бабій
Як пригадує мама дівчинки Марина, Мар’янка вже років у 5 дуже любила малювати. Це було найкращим заняттям для неї. Якщо діти просять планшет чи комп’ютер подивитися мультик, то дівчинка просила дати їй помалювати. З аркушем і олівцем могла просиджувати годинами. Коли пішла до школи, то урок образотворчого мистецтва мала за свято. Малювала все: природу, людей, тварин, пейзажі, а тепер зупинилася, переважно, на портретах.
Робота Мар'яни Бабій
Розмірковує дівчинка зовсім по-дорослому:
– Коли мені сумно, я обов’язково сідаю малювати. Тоді, коли я сумна, портрет, який задумала, виходить швидше і краще, – розказує дівчинка.
– І у героя портрета очі сумні тоді виходять? – запитую.
– Не обов’язково. Просто, тоді працюється легко, і те, що задумала, швидше передається на папір, – говорить Мар’янка.
Всі свої роботи дівчинка викладає на сторінці у Фейсбук. Нещодавно намалювала портрет своєї улюбленої артистки – Заслуженої артистки України Ярослави Руденко. Дівчинка стежить за її творчістю. Говорить, що до глибини душі вразило її фото звільненого з полону українського воїна, який із сльозами на очах їв яблуко. Задумалася… і тут же намалювала його.
Робота Мар'яни Бабій
Героями її портретів стають друзі, родичі. Ось, наприклад, портрет Богдани Калин, цьогорічної випускниці місцевої школи, її тьоті, став для неї чудовим подарунком. Буває, що її інтернет-друзі просять намалювати когось на замовлення. Мар’яна розуміє, що це непросто, але спробувати себе хочеться. І пробує. Має вже юна художниця і своїх прихильників.
Чи ж не заважає таке серйозне захоплення дівчинці навчатися? Приємно було почути гарні відгуки про художницю і від її вчителів.
– Вона дуже спокійна, тиха дитина, – розповідає директорка школи Оксана Картава. – Врівноважена, відповідальна, стримана, вихована, безвідмовна. Добре навчається. Має багато друзів в класі. До її думки дослухаються, хоча вона і не лідер у класі.
Класний керівник Яна Іржавська говорить, що Мар’яна дуже самокритична до своїх робіт. Стримано сприймає похвалу. Головне, що батьки сприяють розвитку її таланту: надсилають роботи для участі в конкурсах, купують необхідні матеріали для роботи. А вчителька малювання Оксана Михайлівна подарувала Марʼянці книжку для навчання написанню портретів. Дитина дуже гарна, добра, працьовита, наполеглива. Таких зараз дуже мало!
Виховується дівчинка у простій сільській родині. Тато працює робітником у місцевому СТОВ «Горизонт», мама – домогосподарка. Є у сім’ї ще двоє дітей – 11-літній Женя і 9-літній Кирило. Приємно чути від вчителів, що діти у цій сім’ї зростають у любові.
До захоплення донечки батьки ставляться серйозно з надією, що дитяче захоплення стане для неї серйозною справою. Дівчинка хвалиться, що є у неї місце для малювання. Купляють їй ватман, графітні олівці. Ось і недавно на день народження чудовий як для художника подарунок отримала від бабусі Христини.
Рідні не пригадують поміж родичів когось зі схожим талантом. Можливо, хтось і малював, та залишився непоміченим. Що не залишиться Мар’янка непоміченою, це вже факт. А рідні її обов’язково підтримають, що це так багато значить у житті!
Олександра Гостра
