Герої не вмирають… Вони стають янголами. Ось так і наш славний Ніжин тепер має ще одного янгола-охоронця, котрий душею й тілом поліг за наше мирне небо…
Ніжинська гімназія №3 втратила свого колишнього учня, Бориса Олександра, який навчався в Лапко Тамари Віталіївни. Змалечку захоплювався футболом, відвідував спортивну школу.
Після цього навчався в Чернігівському ліцеї з Підвищеною Військово-Фізичною Підготовкою, був командиром відділення молодшим віце-сержантом.
Олександр дуже любив небо і завжди мріяв літати тому, після військового ліцею, пішов навчатися в Харківський Університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Його мрія здійснилася. Він завжди був найкращим, першим. Будучи курсантом, був нагороджений медаллю за високі показники у навчанні.
В 2016 році Олександр розпочав свою військову службу в Херсоні у званні лейтенанта, був льотчиком-штурманом вертольоту вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 11 окремої бригади армійської авіації Сухопутних Військ Збройних Сил України. В 2018 році отримав звання капітана. Був учасником АТО. А вже в 2019 році став командиром вертольота та виконував почесну місію ООН в Конго. Після вдало виконаної роботи був нагороджений грамотою та пам’ятним нагрудним знаком Міністерства Оборони України «Воїн-миротворець».
Він був дуже доброю та світлою людиною, прагнув допомогти кожному в цьому світі, був гордістю своєї родини та прикладом для курсантів.
З перших днів страшної та жорстокої війни, Олександр Борис знаходився в самому пеклі. За свою відвагу та блискуче виконання бойових завдань він був нагороджений почесним орденом Данила Галицького, але отримати цю нагороду живим, йому, на жаль ,так і не вдалося.
Трагедія сталася 15 березня, коли вертоліт, яким керував Олександр Борис, блискуче виконав надважливе бойове завдання: знищив 15 одиниць ворожої техніки та близько 30 осіб живої сили. Після чого вертоліт було уражено ракетою збройних сил рф. БОРИС ОЛЕКСАНДР загинув вірний присязі, у бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність.
Країна втратила героя. Армія – воїна. Батьки – сина! Сестра – брата! Дівчина – коханого!
Небо забирає найкращих. Йому було всього 27 років… 27! Він тільки починав жити, любити, мріяти! Але віддав життя за Батьківщину, за наше з вами мирне небо і наші мрії.
Одне життя, але яке ВЕЛИЧЕЗНЕ ГОРЕ для всіх нас, що немає таких слів, які могли б полегшити біль та страждання рідних йому людей!
На жаль, ця трагедія не єдина, але ми повинні пам’ятати!
Бо доки ми пам’ятаємо героїв – герої будуть оберігати нас!
Ніколи не забудемо!!!
Ніколи не пробачимо!!!
Вічна пам’ять тобі, наш славний захисник!
Слава Україна! Героям Слава! Все буде Україна!
Сестра загиблого Героя Елла Гордієнко
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
