У Чернігові керівництво комісії з реабілітації зустрілося з журналістами до Дня пам’яті жертв політичних репресій.
17 травня в Чернігівській облдержадміністрації проведено брифінг керівництва регіональної комісії з реабілітації репресованих і краєзнавців з журналістами до Дня пам’яті жертв політичних репресій.
На відкритті Валерій СОРОКІН, начальник відділу співпраці зі ЗМІ Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації, представляючи учасників зустрічі, зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років» (редакція від 13 березня 2018 року) в області створено Чернігівську регіональну комісію з реабілітації репресованих. Перше організаційне засідання проведено 25 квітня 2019 року, на якому обрано керівництво комісії.
«Мета роботи нашої комісії відповідно вимог Закону – відновлення історичної справедливості, реабілітація репресованих осіб та осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років. Комісія приймає всі без виключення заяви, збирає документи та усні пояснення по справі особи, потім пакет документів, висновок та пропозицій надсилаються до Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті, яка приймає рішення», — наголосила Олена ГЕРАСИМЕНКО, голова комісії, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського національного технологічного університету, член Чернігівської міської громадської організації «Чернігів європейський».
«У державі Україна будуть реабілітовані особи, які зі зброєю в руках боролися за її незалежність, проти комуністичного тоталітарного режиму. До них відносяться учасники державотворчого процесу та визвольного руху 1917–1921 років, селянських повстань 1920-х років, селянських повстань напередодні Голодомору 1932–1933 років, члени ОУН і воїни УПА. Реабілітують всіх без виключення осіб, які були обвинувачені рішенням позасудового органу (так званні досудові органи «двійки», «трійки» та особливі наради тощо). Також окремо законом визнаються потерпілі від репресій режиму – родичі та близькі репресованих: чоловік чи дружина, діти (також усиновлені), інші особи, які перебували на утриманні репресованої особи, серед них і родичі «ворогів народу», які жили у спецпоселеннях», — окреслив коло осіб, що підлягають реабілітації Сергій БУТКО, член комісії, представник Українського інституту національної пам’яті.
Юрій СОКОЛОВ, заступник голови комісії, депутат Новозаводської районної у м. Чернігові ради 7-го скликання, член Чернігівського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», розповів, що законом передбачено відновлення політичних, соціальних, економічних та інших прав репресованих, відшкодування шкоди, завданої таким особам унаслідок репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років.
«Заяви для розгляду комісією пишуться у довільній формі і передаються в Комунальний заклад «Чернігівський обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради за адресою: 14000, м. Чернігів, Проспект Миру, буд. 14, кімнату 110. Контактні телефони: (0462) 77-60-70, 67-58-71», — поінформувала Олена ПОТАПЕНКО, секретар комісії, директор комунального закладу «Чернігівський обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради.
Книгу «Долі репресованих земляків. Чернігівський район» (700 сторінок тексту!) презентував Валентин МИТЬКЕВИЧ, директор Центру туристично-краєзнавчої творчості Чернігівської районної ради. Він повідомив, що у результаті здійснених пошуків описано понад тисячу архівних справ, у яких розкрито долю земляків із 83 населених пунктів Чернігівського району.
Вже після брифінгу інший краєзнавець, Олександр ЛЯШЕВ, представив журналістам своє авторське видання — книгу «Московсько-радянські репресії на Чернігівщині: село Роїще». До речі, автор у своїй розвідці окремо подякував за допомогу кандидату історичних наук, співробітнику Українського інституту національної пам’яті Сергію ГОРОБЦЮ.
Олександр Майшев
