Жодна газета Чернігівщини окрім, «Світ-інфо», не надрукувала перед святом жодного слова про День Соборності України, притому 100-річчя Соборності! ЖОДНА! Жодного слова, не те що дати якусь солідну публікацію.
Йдеться про номери газет за 17 січня. Як відомо, обласні газети виходять один раз на тиждень. Останній перед святом, перед цією датою 22 січня, номер цих газет вийшов 17 січня. У пресі прийнято друкувати щось до тих чи інших дат ПЕРЕД ними. Наступний номер цих газет виходив 24 січня. Ну, не будеш же тут вітати зі святом, закликати його відзначити (?) на третій день по святу, як кажуть в народі, «у свинячі голоси».
І от таке повне ігнорування. В тому числі і в найтиражніших газетах області. В тому числі і в тих, де у співзасновниках і досі є структури влади! Причому, навіть всупереч ухваленому 3 роки тому закону про роздержавлення преси, яке фінішувало 31 грудня 2018 року.
Можна додати ще й великий за сумарним тиражем масив районних і міських газет, які найближчі до читача. Я проглянув добру половину таких газет і лише в одній «районці» знайшов нормальну публікацію, і ще в одній — бодай нагадування, анонс про цю дату.
Що тут сказати? Так, газети роздержавлено. Після десь півтора десятиліть тяганини в парламенті, він нарешті у грудні 2015 року ухвалив цей закон про роздержавлення преси. Тобто, всі місцеві органи влади, і державні адміністрації, і ради, обласні і районні, вийшли з числа співзасновників, цебто, за законом, зі співвласників, співгосподарів газет.
Нарешті, через 100 років після Жовтневого перевороту, у тому числі 27-ми років незалежної України, після декомунізації, у нас покінчено з першим декретом ленінського уряду більшовиків про «тимчасовий контроль над пресою», декретом, ухваленим буквально в першу ж ніч після перевороту. Покінчено з ганебною ситуацією, дивовижною для демократичних країн, коли органи влади мали в руках органи медіа. Про яку тоді «четверту владу» в особі медіа, про який їх контроль за владою від імені народу можна було говорити.
Отож, газети тепер стали виданням самих редакцій, журналістських колективів, Так, їм ніхто тепер не має права давати вказівки, що саме друкувати. І слава Богу! Але ж є держава, в якій виходять ці газети, є такі поняття, як державність, патріотизм. Та, схоже, цього і бракує незалежним від патріотизму газетам. Бо це не просто «забули». Давно відомо: забувають те, що вважають другорядним.
Нещасна держава…
Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо», м.Чернігів
