Голова Нацбанку Яків Смолій 16 січня 2019 року озвучив, що до кінця 2019 року Україна отримає два транші від Міжнародного валютного фонду. Домовленості про нову 14-місячну програму кредитуванняStand-by на суму $3,9 млрд Україна досягла у жовтні 2018 року.
Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій розповідає, від чого залежить отримання обіцяних траншів.
Припущення щодо отримання у 2019 році двох траншів від МВФ було закладено ще у інфляційному звіті Нацбанку, що вийшов у листопаді минулого року. Звіт припускав, що ми отримаємо перший транш на 1,4 млрд у 2018 році, і ще два по 1,25 — у другому та четвертому кварталах 2019.
Якщо говорити про сам виборчий рік, то він не є завадою для виконання програми МВФ. Але от результат виборі може дуже сильно впливати на відносини з Фондом в цілому.
Основні структурні маяки співпраці з МВФ відомі: це тарифи на тепло, зміна методології обчислення регуляторного капіталу банками. Нацбанк має забезпечити до кінця першого півріччя виконання банками норми регуляторного капіталу та вжити жорсткі заходи до тих, хто цього не зробить. Мінфін має запровадити механізм інформування стосовно вирішення питань непрацюючих кредитів державних банків, вести статистичну базу та звітувати на місячній основі. Окремо йде розділення Державної фіскальної служби на митну та податкову служби. Останній структурний маяк — закінчення аудиту НАБУ.
Виконання перерахованих вище пунктів дозволить Україні отримати наступний транш у липні-серпні, а можливо і в червні.
Проте якщо політична ситуація зміниться радикально, є ризик припинення співпраці з МВФ, оскільки, крім цих структурних маяків, для Фонду вкрай важливими є принципи, на яких будується фіскальна та монетарна політика України.
А це інституційна незалежність Нацбанку — зокрема, у встановленні ключової ставки та фінансуванні дефіциту державного бюджету. Та ж Тимошенко, наприклад, з такою незалежністю Нацбанку не погоджується.
Інший принциповий для МВФ момент — це тарифи на газ. Це питання вже начебто вирішене, адже є постанова уряду, яка встановлює: в травні тарифи на газ будуть підвищені на 16%, а у 2020 році їх буде приведене до ринкового рівня. Це, як ми бачимо, також не корелює з обіцянками деяких кандидатів зменшити ціни на газ для населення вдвічі.
Перегляд цих двох пунктів — незалежна монетарна політика Нацбанку та приведення тарифів на газ до ринкового рівня — унеможливлять подальшу співпрацю України з Міжнародним валютним фондом.
Олександр Паращій
VoxUkraine, спеціально для видання bilahata.net
