На сьогоднішній день, досить поширеною є ситуація, коли особа бажає оформити житлову субсидію на сплату житлово-комунальних послуг, але у зв’язку з реєстрацією за адресою проживання інших осіб, їй відмовляють в наданні субсидії. Як діяти в подібній ситуації?
Детальніше про це розповідає нашим читачам головний спеціаліст відділу представництва Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.
Якщо зареєстрована особа яка фактично не проживає, добровільно не бажає знятися з реєстрації за вказаною адресою, в такому випадку власник або квартиронаймач змушений звернутися до суду з метою захисту своїх житлових прав.
Для прикладу зазначу, що до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (місто Чернігів, проспект Миру, 49-А, офіс 709, 7-й поверх, тел. 77-51-68) звернулася клієнтка з питанням про зняття з реєстрації онука, який тривалий час не проживає разом з клієнткою.
Клієнтка належала до категорії малозабезпечених осіб, який підтверджується довідками з центру зайнятості, Пенсійного фонду України та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Заявлені вимоги були обґрунтовані тим, що позивачці доводиться щомісячно сплачувати за прописаного онука (Відповідача) плату за комунальні послуги, яка нараховується на кількість осіб зареєстрованих у житловому приміщенні, яку їй важко сплачувати, оскільки значні кошти ідуть на лікування.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачці за подання вказаного позову потрібно сплатити судовий збір – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, позивачка не мала змоги сплатити відповідну суму судового збору, оскільки знаходилася в скрутному матеріальному становищі.
Позивачка не працює та є пенсіонером за віком. Інших джерел доходів у неї не було. Проживала одна у квартирі. Всю пенсію витрачала на харчі, ліки та оплату комунальних послуг.
Мені, як представнику Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги довелося, звичайно, зустрітися з клієнткою, дослідити обставини справи та скласти позовну заяву про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, окрім цього, було складено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Підстави звернення до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням залежать від обставин справи і можуть бути визначені ЦК України або ЖК України.
Частина друга статті 405 Цивільного кодексу України передбачає, що члени сім’ї власника житла втрачають право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності без поважних причин наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно вимог статті 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
свідоцтва про смерть;
паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
інших документів, які свідчать про припинення:
підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;
підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
підстав на право користування житловим приміщенням.
Новозаводський районний суд м. Чернігова вирішив задовольнити вимоги заявниці в повному обсязі — визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням та звільнити заявницю від сплати судового збору.
Нагадую, що за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49-а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68. Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», на виконання якого ми готові почути і допомогти кожному.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
