Сьогодні у багатьох виникають питання з реалізації нормативних актів щодо надання статусу учасника бойових дій тим, хто захищає цілісність нашої країни та національну свободу. Редакція «Білої хати» попросила чернігівського юриста Сергія Бондаренка (на фото) дати деякі роз’яснення з цього питання.
? Сергію Анатолійовичу, скажіть, будь ласка, яким нормативним документом затверджено порядок надання статусу учасника бойових дій тим, хто перебував або знаходиться в даний час в зоні АТО?
? Для початку зазначу, що 20 серпня поточного року Кабінет Міністрів України постановою № 413 затвердив «Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення». Практичний механізм реалізації цього нормативного акту наступний.
По-перше, Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції утворена міжвідомча комісія, до складу якої ввійшли фахівці МВС, Національної гвардії, Міноборони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби та інших формувань, а також до цієї міжвідомчої комісії можуть долучатися фахівці інших державних органів і представники громадськості.
Саме ця комісія, згідно з чинним законодавством, є тим органом, що нині ухвалює рішення про надання конкретним особам статусу учасника бойових дій, або про відмову в його наданні. (Головою Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО призначено Артура Дерев’янка. ? Редакція «БХ»). Сама служба перебуває в підпорядкуванні Міністерства соціальної політики.
По-друге, у Порядку зазначено, що «Кабмін затверджує перелік населених пунктів, на території яких проводилась АТО». Це зроблено нещодавно, зокрема в розпорядженні Уряду від 30 жовтня № 1053-р – перелік декількох сотень населених пунктів. Крім того, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству оборони за участю Служби безпеки України доручено в п’ятиденний термін із дня закінчення антитерористичної операції внести на розгляд Уряду пропозиції про внесення змін із метою визначення остаточного переліку населених пунктів, на території яких велась АТО. Отож це стало другою обов’язковою умовою практичної роботи з організації надання статусу учасника бойових дій. При цьому статус надається лише в разі документального підтвердження перебування особи в цій зоні у визначений час із завданням участі в бойових діях або їх забезпечення.
– А скільки часу може зайняти процедура підтвердження права на посвідчення учасника бойових дій?
– Максимум 2,5-3 місяці. Це принаймні те, що допускається законодавством. Хоча цей термін може бути значно меншим.
– Як відомо діючий «ветеранський» закон класифікує три категорії ветеранів війни: учасник війни, учасник бойових дій, інвалід війни. Є багато випадків, коли хтось із посадовців побув два-три дні в Афганістані або колишній Югославії, до того ж не брав участі в бойових операціях, а користується відповідними пільгами. В залежності від цього існують і різні пільги. Чи кожен із тих, хто побував у зоні АТО, може розраховувати на статус учасника бойових дій?
– Не кожний. Наголошую: цей статус отримають лише ті особи, які безпосередньо залучалися до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Тобто, не повинно бути такого, що військовослужбовці, які були відряджені в зону АТО на день-два з метою, не пов’язаною з безпосередньою участю в АТО (наприклад, для проведення розслідування чи перевірки), отримають статус учасника бойових дій нарівні з тими військовослужбовцями, які виконували бойові завдання на передовій протягом кількох місяців. Проте загалом усе вирішуватимуть комісії, які розбиратимуть кожен випадок окремо.
– До Чернігівського центру правової допомоги звертаються десятки бійців за допомогою в отриманні «військового» статусу. Виявляється, є проблеми навіть для таких бійців, які мають поранення. З яких дій слід розпочинати, аби отримати належний за законом статус?
– Як правило, учасникам АТО не доведеться особисто звертатися до комісії, відомості про них надаватимуть їхні відомства, які направили їх у район проведення антитерористичної операції. Керівники (начальник органу, командир підрозділу тощо) повинні у місячний строк після завершення особами виконання завдань АТО подати на розгляд комісії відомства (МЗС, МВС) довідку за встановленою формою згідно з додатком, і документи, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій. Відомча комісія вивчає документи й подає їх на розгляд міжвідомчої комісії, створеної Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, або повертає до органу (підрозділу) для доопрацювання.
Міжвідомча комісія розглядає переданий відомчою комісією пакет документів, у разі необхідності заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження ухвалює рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. Документ із рішенням повертається до відомства, яке й видає правоохоронцеві відповідне посвідчення.
Окремо регламентовано порядок отримання статусу учасника бойових дій цивільними працівниками, які відряджалися до району АТО з метою забезпечення бойових дій (наприклад, у складі ремонтної бригади, яка відновлювала боєздатність бронетехніки). Такі особи мають звертатися з заявами до керівників своїх підприємств та установ. Ті, у свою чергу, окрім витягу з посвідчення про відрядження до зони АТО, власних наказів і розпоряджень і довідки згідно з додатком 2, мають надати документи, що стали підставою для відрядження спеціаліста в зону АТО. Зазвичай, це – заявка або лист керівника органу управління ЗСУ або МВС про необхідність надання фахової допомоги безпосередньо в районі бойових дій.
– А якщо особі, яка вважає, що повинна отримати «бойовий» статус, але їй не надали. Що слід робити людині у такому разі?
– У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій може бути це питання розглянуто повторно. У цьому випадку слід внести знову на розгляд міжвідомчої комісії це питання з клопотанням (підписом) міністра соціальної політики України. Окрім цього, рішення комісії може також бути оскаржене в судовому порядку.
Додам, що уряд, затвердивши існуючий порядок, надав чималі повноваження командирові (начальникові) особі, по відношенню якої вирішується й вирішуватиметься питання про надання статусу учасника бойових дій. Бо хто ж, як не безпосередній командир знає найбільше про свого підлеглого ? де він перебував і що робив. До речі, така практика існувала й раніше, коли вирішувалося питання щодо надання УБД «афганцям». Саме з відповідного запису у військовому квитку безпосереднього командира починався процес отримання «бойового» статусу. Якщо напис такий був у військквитку, проблем жодних не було ? приходив «афганець» у військкомат, там працівник брав цей запис за основу і боєць отримував відповідне посвідчення.
? Дякую за детальне роз’яснення.
Цікавився питаннями-відповідями Сергій ВІТЕР
