Реформу ЖКГ знов відклали: споживачі програють, а виграють водоканали, теплокомуненерго, міські голови. Чому це відбувається? Аналізує ситуацію Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА.
9 червня набрав чинності закон № 2454-VIII, яким реформа ЖКГ в Україні фактично переноситься на травень 2019 року. Формальною причиною для такого зсуву стало те, що Кабмін не встиг підготувати усі підзаконні акти, необхідні для повноцінної “роботи” реформи. Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко пояснює, що дасть українцям реформа ЖКГ і чому її небезпечно відкладати.
Що змінить в обслуговуванні будинків перехід від ЖЕКів до управителів
Основна зміна — управителів обиратимуть співвласники будинку і самостійно домовлятимуться про ціну. ЖЕКи ж призначили органи місцевого самоврядування і встановлювали їм тариф. У послугу з управління входить витрати на утримання багатоквартирного будинку та винагорода управителю. Співвласники мають погодити повний кошторис витрат на управління, у той час, коли у платі ЖЕКАм уже були «зашиті» адміністративні витрати, перевірити які було неможливо, власне, вони і складали левову частку платежів. Тепер же управителі будуть боротися на конкурентному ринку за кожен будинок, доводячи співвласникам: що саме їхня плата є справедливою. Уже сьогодні є випадки, коли ОСББ оголошують конкурс і знаходять управителів, готових управляти будинком за 4,5 грн/м2 у той час, коли комунальна керуюча компанія (ЖЕК) до того обслуговували за 6-7 грн/м2. Договір з управителем укладатиметься на 1 рік і продовжуватиметься лише тоді, якщо співвласники цього забажають. Не подобається управитель — можна змінити на іншого.
Управителі чи ОСББ — що більш вигідно для споживачів
Потрібно дивитися у кожному конкретному випадку. Практично кожному будинку в Україні потрібне ОСББ — щоб співвласнки мали ефективний механізм прийняття рішень, могли збирати і контролювати кошти на капітальний ремонт чи термомодернізацію. Але хто буде управляти будинком — самі співвласники через ОСББ чи управитель — потрібно вирішувати в індивідуальному порядку.
Теоретично, ОСББ вигідніше, хоча б тому, що немає 20% ПДВ. Але якщо буде розвинутий ринок управителі і хороші пропозиції — чому ні. Європейська практика показує, що 90% будинків мають управителів, але там існує ринок. А конкуренція — це боротьба за клієнта, зменшення ціни і підвищення якості. У нас все поки трохи по-іншому. Тому ОСББ, переважно, управляють самостійно будинками.
Що виграють споживачі від обов’язкового встановлення лічильників
За даними Мінрегіону, плата після встановлення лічильника (в середньому, можуть, звісно, бути винятки) зменшується на 20%. Але основне — без лічильника споживач не має мотивації економити, він навіть не може порахувати, скільки води, тепла чи газу він спожив. Відповідно, довести, що сплатив зайве, буде також неможливо.
Чи збільшить запровадження нових законів підзвітність виконавців (управителів) за несвоєчасно надані/неякісні послуги та яким чином
Однозначно збільшить. Закон чітко прописує механізми контролю співвласників на всіх етапах. По-перше, співвласники мають затвердити детальний кошторис перед тим, як укладати угоду. По-друге, управитель має регулярно звітувати. Щороку співвласники можуть змінювати управителів, а це найкращий мотив для того, щоб надавати якісні послуги.
Які перешкоди є на шляху того, щоб закон ефективно працював
Головні перешкоди — це прийняття підзаконної бази і спроби місцевої влади окремих міст (проводять «фейкові» конкурси для будинків, які не створили ОСББ і не обрали управителя, не списують будинки з балансів, не передають технічну документацію).
Об’єктивних причин для відтермінування вступу закону в силу до 2019 року не було: призняття підзаконної бази свідомо затягнули у надії загальмувати реформу взагалі. Перед виборами (1 травня 2019 року) щось радикальне робити в комунальному секторі ніхто не буде. Тому поки сподіваємося, що запрацює ринок управління багатоквартирними будинками, також необхідно пришвидшувати прийняття підзаконних актів. А тоді вже співвласник зможуть обирати моделі відносин з виконавцями комунальних послуг (тепло, водопостачання). Буде 4 моделі, на сьогодні є одна і неефективна).
Від того, що закон не запрацює,споживачі понесуть втрати, а виграють водоканали, теплокомуненерго, міські голови і депутати, які хочуть «заморозити» сьогоднішню ситуацію.
Що потрібно для того, щоб нова система запрацювала ефективно? Якісна підзаконка і активність самих співвласників — створюйте ОСББ, і управителі самі вас знайдуть.
VoxUkraine, спеціально для видання bilahata.net
