В наших медіа похапливо тиражується, а в придворних ЗМІ — із захопленням, заява на прес-конференції в Києві 23 лютого голови представництва Євросоюзу в Україні Мінгареллі щодо реформ в Україні.
Ось як цитує цей виступ УНІАН:
«Ми не сумніваємося в тому, я не буду зараз перелічувати список реформ, які були впроваджені в дуже важких умовах, проте, якщо ви цього не бачите, — ви або ідіоти, або люди з обмеженою точкою зору. Якщо ви сумніваєтесь, скажіть мені, і я вам висловлю весь список надзвичайних амбіційних реформ, які були розпочаті».
Сподіваємося, переклад точний, бо інколи бувають і казуси, які потім пояснюють неточністю перекладу. Якщо так, то чи не занадто емоційна, якщо не сказати – вульгарна, термінологія як для європейського дипломата? Навіть для гарячого італійця.
Очевидно ж, під терміном «помічати» реформи, йдеться про їх схвалення. Тобто, ті з нас, хто «не помічає» дієвих перемін на краще при наших медичній, пенсійній, інших реформах, — ідіоти. Їх уже називають і зрадниками, ворогами народу.
Мінгареллі
Не втягуючись у довгі дебати щодо наших реформ, зазначу лише, що серед українців є, м’яко кажучи, чимало людей, які не в захопленні від цих реформ. Ось заголовок звичайної, свіжої публікації чернігівського інтернету і газети: «Не дай, Боже, нікому жити під час отаких реформ». Це говорять мешканці селища Любеч Ріпкинського району про те, як у них реформують медичне обслуговування. Якщо я, ці люди і ще мільйони простих українців не в захопленні від цих реформ, то ми, виходить ідіоти. Як ідіот, за версією Мінгареллі, я міг би зараз вимагати від нього вибачення за образу мільйонів моїх співвітчизників. Але що візьмеш з представника ситої Європи, яка тупо і байдуже спостерігає за єдиною війною в центрі континенту. Про що з такими говорити?
Між іншим, до числа найважливіших реформ у державах відносяться і реформи суду, правоохоронних органів. Але такі заяви в четверту річницю загибелі Небесної Сотні, знаючи що за це вбивство понад ста людей в центрі європейської столиці за ці 4 роки в ув`язнення сів 1 (один!) злочинець, — це блюзнірство, наруга над пам’яттю вбитих і плювок на їхню могилу.
Ідіоти в Україні, звичайно є, раз ми 26 років обираємо таку владу. Але давайте ми самі з цими розбиратися. Мені абсолютно начхати
(вибачте, що теж збиваюся на таку ж лексику), ким вважає мене і мільйони українців Мінгареллі. Звертаюсь не до нього, а до співвітчизників. Мабуть, не варто нам аплодувати таким заявам, тобто так опускатися задля мишачого вовтузіння передвиборчих баталій. Бо це вже точно ідіотизм.
Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо, м.Чернігів
