Чернігівщина входить у десятку областей України, де найбільш успішно розвивається сільськогосподарська галузь. І саме вона стала десятим регіоном, який щойно долучився до аграрних розписок. З цієї нагоди 17 січня в обласному центрі відбувся урочистий захід, організований Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції. Участь у ньому взяли представники місцевих органів влади, фінансових структур, сільгоспвиробники.
Про успіхи аграрної галузі області нагадала виконуюча обов’язки першого заступника голови Чернігівської ОДА Юлія Свириденко.
«2017 року ми були першими в Україні за обсягами іноземних інвестиції, — повідомила вона, — і другими за темпами зростання експорту. Причому 60% від обсягу експорту забезпечила сільськогосподарська продукція».
Вона також зазначила, що кожна п’ята гривня з тих, що область перераховує до бюджету, формується за рахунок діяльності суб’єктів сільськогосподарського виробництва.
А заступник голови Чернігівської обласної ради Арсен Дідур нагадав, що торік місцеві аграрії зібрали понад 3 млн. тонн зернових. Характерно, що таких вагомих результатів вони домагаються уже п’ять років поспіль.
Питома вага сільського населення на Чернігівщині також чимала — вона складає 35%. Тут працює 1120 агропідприємств, які забезпечують 27% валової доданої вартості.
«У нас великий потенціал, — наголосила Юлія Свириденко. – Але проблема, з якою стикаються малі та середні сільгоспвиробники, — це нестача фінансових ресурсів».
За інформацією виконуючого обов’язки директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Олега Крапивного, впродовж останніх років на проведення посівних кампаній та збирання врожаю аграрії області використовують близько 10 млрд. гривень. «90% із них складають власні кошти, а понад 1 млрд. гривень вони залучають у вигляді кредитів», — пояснив він. І сказав, що без додаткового фінансування зменшується закупівля мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, оновлення техніки відбувається не так, як має бути. «Відповідно – порушується технологія вирощування тих чи інших культур і виробники не отримують результатів, на які розраховували».
До останнього часу багатьом аграріям області доводилося орієнтуватися переважно на отримання традиційних банківських кредитів. «Але наші підприємці часто нарікають під час зустрічей, що в співробітництві з банками у них виникають питання застави, — розповіла Юлія Свириденко. – Траплялося, що в сільській місцевості експерти-оцінювачі дуже низько оцінювали ці застави. Під них важко було отримати фінансові ресурси в достатньому обсязі».
До того ж банківські кредити зазвичай оформляють впродовж тривалого часу, вони є досить дорогими. Тож в області давно шукають способи їх здешевлення та залучення нових фінансових інструментів.
«Думаю, аграрні розписки – це буде конкуренція тим дорогим коштам, які не дають плідно розвиватися нашому виробництву», — зазначив Арсен Дідур.
А виконуючий обов’язки директора Департаменту АПР Чернігівської облдержадміністрації Олег Крапивний зауважив, що вони забезпечують додатковий механізм отримання не лише фінансових ресурсів, але й сировини для виробництва сільгосппродукції. Тому Департамент активно включився в процес підготовки до запровадження в області аграрних розписок. Ще в листопаді 2017 року він провів зустрічі з аграріями та їх потенційними кредиторами, розповів про можливості та особливості роботи нового фінансового інструменту. «24 січня стартують 10 семінарів-тренінгів на районному рівні, які охоплять сільгоспвиробників 22 наших районів, — сказав керівник. – І я знаю, що на сьогоднішній день уже є підприємства, які чекають старту нової програми, щоб узяти в ній участь».
Не менш активно до запровадження аграрних розписок готувалося і Головне територіальне управління юстиції в Чернігівській області. Його очільник Олег Трейтяк пояснив, чому це так важливо: «Державна реєстрація прав власності на земельні ділянки чи іншого речового права здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а контроль у сфері державної реєстрації здійснює безпосередньо Міністерство юстиції України та обласні управління юстиції».
За його словами, посвідченням аграрних розписок займатимуться державні та приватні нотаріуси області. Тому Головне управління, Мінюст зацікавлені, щоб все робилося правильно та у відповідності до вимог закону.
На його думку, не менше важливе питання – це реалізація примусового виконання відповідних рішень. Якщо умови договору за аграрною розпискою не будуть виконані, нотаріуси робитимуть виконавчі написи та скеровуватимуть ці виконавчі документи до приватних чи державних виконавців. Під час їхньої відповідної роботи також має бути дотримана буква закону.
«Торік ми активно працювали в мобільних консультативних групах, надавали послуги і землевласникам, і землекористувачам, — зазначив Олег Трейтяк. – Спільно з органами влади ми продовжуватимемо практику безоплатної правової допомоги й цього року. Консультуватимемо й агровиробників щодо запровадження аграрних розписок».
Навчання нотаріусів Чернігівської області проводилося за підтримки Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».
«Ми активно займаємося впровадженням нового фінансового механізму в Україні спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства та Міністерством юстиції з 2014 року, — розповіла керівник Програм IFC з розвитку фінансування агросектору Лія Сорока. – Фінансове сприяння в цій справі нам надає уряд Швейцарської Конфедерації. Донори прагнуть поліпшити доступ українських фермерів до фінансування, підвищити прибутковість аграрного сектору України».
Вона також нагадала, що свого часу спільно з партнерами Проект IFC брав участь у підготовці проекту закону про аграрні розписки, у підготовці та підключенні Реєстру аграрних розписок.
«Впроваджуючи аграрні розписки на Чернігівщині, ми невдовзі проведемо навчання для місцевих агровиробників, для виконавчої служби, щоб вони знали та розуміли, як можна використовувати цей новий фінансовий інструмент», — пояснила Лія Сорока.
Впровадження нового фінансового інструменту відбувається динамічно і це підтверджує офіційна статистика. Станом на 11 січня було оформлено 190 аграрних розписок, але тепер їх уже 192. Серед них 70 товарних і 122 фінансові. Фінансові користуються більшим попитом, бо активізувалися банки. Загалом за аграрними розписками вже залучено понад 1,2 млрд. гривень.
За даними Проекту IFC, 9 із 10 позик за аграрними розписками надаються саме на підтримку малого та середнього бізнесу. І лише 2 такі позики були видані агрохолдингам.
Якщо раніше заставою за аграрними розписками виступав майбутній врожай зернових та олійних культур, таких як кукурудза, соняшник, пшениця, соя, ріпак, то тепер, наголошувалося під час чернігівського заходу, маємо перші розписки в нішових культурах, таких як гречка. Перша «яблучна» розписка стала першою не лише в Україні, але й у світі. А на початку нинішнього року була оформлена перша «малинова» розписка.
У планах Проекту IFC долучити до використання аграрних розписок й інші галузі сільського господарства — тваринництво, овочівництво, активніше працювати з виробниками фруктів та ягід.
Сьогодні Проект IFC головну увагу зосередив на впровадженні аграрних розписок на всій території України, щоб завершити цей процес до посівної, під час підготовки до якої виробники можуть скористатися новими фінансовими можливостями.
Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для видання «Біла хата»
