На крилах пісні
Любить – не любить…
Іду я ромашковим полем-роздоллям,
І жайвором лине душа!
Розв’язує квіточка вузлики долі –
Маленька, а все ж утіша.
Любить… Не любить… Любить… Не любить… –
Тихо пелюстки летять.
Правду розкажуть і приголублять,
Душу мою звеселять!
Ой, мрії дівочі, що вдаль відлетіли,
Кохання п’янке навесні!
Ромашечки милі, голівоньки білі,
Ви знов нагадали мені…
Подруженьки-квіти, гарячі лелітки,
Розвійте турботи й жалі.
Ласкаві, привітні, ви – сонечка літні,
Лиш правду солодку кажіть!
Любить… Не любить… Любить… Не любить… –
Тихо пелюстки летять.
Правду розкажуть і приголублять,
Душу мою звеселять!
Ніна Мехеденко,
с. Старий Білоус, Чернігівщина
