Радіотехнічні війська Повітряних Сил ЗС України активно нарощують свої бойові можливості шляхом технічного переоснащення.
Щоденно радіотехнічні війська (РТВ) Повітряних Сил Збройних Сил України супроводжують до 1300 цілей у повітряному просторі нашої країни. Саме вони, по суті, є головним джерелом інформації щодо ситуації в повітрі над Україною та навколо неї, зокрема й у районі проведення антитерористичної операції (АТО). Щодня на бойове чергування з охорони та оборони вітчизняного повітряного простору заступають до 1100 військовиків РТВ. Про це нам повідомив начальник РТВ Командування Повітряних Сил генерал-майор Сергій Вишневський.
Сергій Вишневський
Нині, коли триває гібридна агресія Росії проти нашої країни, а імовірність переростання її в широкомасштабну залишається доволі високою, вітчизняні РТВ виконують завдання щодо постійного моніторингу повітряного простору. Якщо агресор вирішить атакувати Україну, застосувавши засоби повітряного нападу, вони першими повинні це виявити.
Зважаючи на те, що Росія навіть сьогодні досить активно використовує повітряний простір для своїх провокаційних дій, а також застосовує у збройному протистоянні на Донбасі чимало безпілотних літальних апаратів (БПЛА), значущість щоденної копіткої ратної праці цих, доволі часто «невідомих», фахівців важко переоцінити. Тим більше, що у вітчизняному суспільстві сьогодні викликає певне занепокоєння саме реальний стан вітчизняної ППО (особливо в технічній сфері) з огляду на суттєву кількісну та якісну перевагу агресора в засобах повітряного нападу, а також ще радянське походження основних типів озброєння та військової техніки, які здебільшого використовуються вітчизняною системою ППО та РТВ зокрема.
— Наші фахівці входять до складу угруповання АТО, і ми досить уважно контролюємо за допомогою зосереджених в тому районі відповідних сил та засобів повітряний простір як безпосередньо в зоні проведення операції, так і над районами, які прилягають до цієї зони, звісно, зовсім не забуваючи й про решту українського неба, — розповідає генерал-майор Сергій Вишневський. — Ці підрозділи оснащені достатньою кількістю бойової техніки та озброєння для виконання завдань за призначенням, більше того — суттєво посилені в цьому відношенні, тому навряд чи ворогу в разі нападу за допомогою засобів повітряного нападу вдасться це зробити несподівано для наших військ.
За його словами, вагоме значення в цьому, звичайно, мають декілька ключових факторів. Одним із головних є рівень технічного оснащення підрозділів РТВ, які виконують ці завдання (наявність та ступінь працездатності відповідної штатної техніки та озброєння підрозділів РТВ). Нинішня ситуація за цими параметрами в українських РТВ хоча й вважається з кількох причин складною, але протягом останніх трьох років має стійку тенденцію до покращення. Принаймні про це свідчать певні показники.
— Радіотехнічні підрозділи, які контролюють повітряний простір на східному напрямку (переважно це окремі радіолокаційні взводи та роти), отримали значний технічний потенціал для нарощення системи радіолокаційної розвідки на цьому напрямку та покращення радіолокаційного поля, — продовжує Сергій Вишневський.
Причому це стало головним чином результатом гідних поваги зусиль вітчизняних виробників (йдеться насамперед про науково-виробничий комплекс «Іскра»), які у складних економічних умовах, коли державне фінансування відповідних розробок та виробництва в попередні роки було по-справжньому мізерним, зуміли не тільки зберегти виробничий потенціал, а й значною мірою його наростити і створити замкнуте виробництво вже нових вітчизняних зразків радіолокаційної техніки (передусім незалежне від постачальників з країни-агресора) з досить високими тактико-технічними характеристиками, які в окремих випадках є унікальними у світі.
Це, наприклад, РЛС серії 80К60 (мобільний 3D-радіолокатор кругового огляду малих, середніх та великих висот з підвищеною точністю виявлення висоти, координатним та трасовим виходами, який працює автономно або у складі автоматизованих систем керування), відомі РЛС серій 19Д6 (36Д6) (мобільний трикоординатний радіолокатор кругового огляду для виявлення та державного розпізнавання цілей на малих та середніх висотах в умовах впливу активних та пасивних перешкод противника з видачею координатної та трасової інформації), новітній автономний наземний радіозапитувач, що працює в системах радіолокаційного впізнавання НАТО Мk ХА (Мk ХІІ), радіолокаційного впізнавання «Пароль» і міжнародній системі управління повітряним рухом (УПР) RBS. Фахівці Мk ХА
«Укрспецтехніка» розробили та вже здійснюють постачання у війська новітньої РЛС П-18 «Малахіт» (високомобільний радар кругового огляду, призначений для автоматичного виявлення, супроводу та визначення азимута, дальності й курсової швидкості повітряних об’єктів, у тому числі виконаних за технологією «Стелс», визначення напрямків (пеленгів) на постановників активних перешкод, видачі інформації споживачам в автоматичному та ручних режимах). Уся ця техніка — українська, розроблена та створена вітчизняними фахівцями, і вже не тільки виробляється серійно, а й активно постачається у війська.
Так, лише протягом трьох останніх років радіотехнічні війська отримали на озброєння 35 нових та модернізованих радіолокаційних станцій (РЛС) різного призначення. До того ж ця динаміка технічного переозброєння і, відповідно, суттєвого покращення бойових можливостей РТВ 2017 року не тільки зберігається, а й навіть зростає. До кінця року вітчизняні РТВ мають отримати від оборонно-промислового комплексу України ще близько 30 нових та модернізованих РЛС (основного типу штатної бойової техніки радіотехнічних військ). І ці сподівання небезпідставні, адже РТВ з початку нинішнього року вже отримали для оснащення своїх підрозділів 7 РЛС.
Також слід зазначити, що РТВ нарощують бойові спроможності не тільки через отримання на озброєння нових РЛС, а й шляхом модернізації техніки радянського виробництва. І досить високими темпами. Так, добре відому і досить поширену у вітчизняному війську РЛС 19Ж6 ще радянської розробки (під назвою «дев’ятнашка», до речі, також виробництва «Іскри») армійці за допомогою запорізьких фахівців активно модернізують до рівня 35Д6М темпами не менше 20 одиниць на рік.
Чи достатні такі темпи технічного переоснащення вітчизняних РТВ, покажуть час або реальні бойові дії (будемо сподіватися, що до них не дійде). Але, пам’ятаючи про те, що сьогодні такі засоби повітряного нападу (ЗПН), як крилаті ракети, здатні прориватися навіть крізь «найновітніші» системи ППО (як це було, наприклад, нещодавно в Сирії з розгорнутою там російською системою) на малих та гранично малих висотах, а також зважаючи на наявність в агресора саме таких ЗПН типу новітніх КР «Калибр» із дальністю дії у 2500 км, таке суттєве технічне підсилення вітчизняних радіотехнічних військ та їхніх бойових можливостей є вкрай актуальним.
Костянтин МАШОВЕЦЬ, «Народна армія»
